Юган Себастьян Вельгавн
Юган Себастьян Вельгавн (норв. Johann Sebastian Welhaven; 22 грудня 1807року, Берген — 21 жовтня 1873 року, Кристіанія нині Осло) — норвезький поет, історик літератури.
Юган Себастьян Вельгавн | |
---|---|
норв. Johann Sebastian Welhaven | |
![]() | |
Народився | 22 грудня 1807року Берген |
Помер | 21 жовтня 1873 року Кристіанія |
Поховання | Спаський цвинтар (Осло)[1] |
Громадянство | Норвегія |
Діяльність | поезія |
Галузь | історія |
Alma mater | Університет Осло і Бергенська кафедральна школаd |
Знання мов | норвезька[2] |
Заклад | Університет Осло |
Батько | Johan Ernst Welhavend |
Мати | Q126869677? |
Брати, сестри | Maren Sarsd[3] і Elisabeth Welhavend[3] |
Діти | Hjalmar Welhavend[3] |
Біографія
ред.Юган Себастьян Вельгавн народився 22 грудня 1807 року в Бергені в родині священика. Норвезький поет та історик літератури отримав богословську освіту. Ставши професором, викладав теологію, філософію і літературу в різних університетах. Стояв біля витоків формування норвезької національної літератури, був у центрі культурного життя Норвегії середини 19 століття і його робіти заслуговують на увагу. В поезії Юган Себастьян був прихильником дотримання класичних чітких форм і розмірів. Вельгавн вважав, що головна мета мистецтва — краса, а головними поняттями для поета має бути гармонія і рівновага, — в тому числі гармонія внутрішнього світу. Справжня поезія, на думку Югана має позбутися всього випадкового, швидкоплинного. Поет намагався писати красиво і чітко. За словами Кнута Гамсуна, Вельгавн прагнув краси форм і ясності сприйняття і був "точний, як ювелір. У 1868 році він був змушений піти у відставку зі своєї посади за станом здоров'я. Останні роки він страждав від хвороби Паркінсона.
Творчість
ред.Лідер культурного руху за продовження зв'язків з датською і загальноєвропейської культурою, Юган Себастьян Вельгавн мав великий вплив на політичне і літературне життя Норвегії з 1830-х років. Особливо великий був авторитет поета серед академічної молоді. Юган Себастьян — поет-лірик, автор полемічних сонетів. Лірика Вельгавна витримана в дусі романтизму; у ній відчувається вплив національного фольклору ["Вірші" («Digte», 1839)] та інші. Він був романтиком з інтересом до естетики, культивував чистий жанр і ввів суворі правила поетичної форми. Значна частина віршів навіяна народною поезією.
Поезія
ред.У своїх творах Юган Себастьян критикував духовне життя країни ("Світанок над Норвегією, 1834). Він описав мальовничі куточки його рідної скандинавської природи і життя простих селян (колекція «Вірші», 1839; "Збірка віршів, 1860).
Джерела
ред.- http://www.norge.ru/welhaven_j_s_kort/ [Архівовано 11 березня 2018 у Wayback Machine.]
- http://megabook.ru/article/Вельхавен%20Юхан%20Себастьян
- http://www.norge.ru/welhaven_0712/ [Архівовано 23 листопада 2017 у Wayback Machine.]
Примітки
ред.- ↑ http://www.begravdeioslo.no/maler/grav/grave_id/5524
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в Norsk biografisk leksikon — Kunnskapsforlaget. — ISSN 2464-1502