Щіткохвіст вересовий

Біологічна класифікація

Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Членистоногі (Arthropoda)
Клас:	Комахи (Insecta)
Ряд:	Лускокрилі (Lepidoptera)
Родина:	Еребіди (Erebidae)
Рід:	Щіткохвіст(інші мови) (Orgyia)
Вид:	Щіткохвіст вересовий

Біноміальна назва

Orgyia antiquoides
(Hübner, 1822)

Синоніми

*Bombyx antiquoides Hubner, 1822

Orgyia antiquoides (Hubner, 1822)
Orgyia ericae Germar, 1825
Orgyia ericae var. intermedia Frivaldszky, 1866
Clethrogyna ericae (Germar, 1825)
Thylacigyna antiquoides (Hubner, 1822)
Orgyia prisca Leech, 1890
Notolophus leechi Kirby, 1892
Clethrogyna unicolor Lempke, 1959

Посилання

Вікісховище:	Orgyia antiquoides
Віківиди:	Orgyia antiquoides
EOL:	3896104
NCBI:	1870140

Щіткохвіст вересовий^[1] (Orgyia antiquoides) — вид метеликів з родини еребід (Erebidae).

Поширення

Вид поширений в Європі, на Кавказі, в Середній Азії, на заході Монголії та Китаю. Заселяє відкриті заболочені пустощі.

Опис

Гусінь

У виду існує сильний статевий диморфізм. Самці мають нормально розвинені крила і досягають розмаху крил від 20 до 24 мм. Верхня поверхня переднього крила забарвлена в іржаво-коричневий колір, зазвичай світліший у підкрайовій частині та іноді злегка сірими лусочками в середині переднього краю. На внутрішньому куті є невелика біла пляма у формі місяця. Верхня поверхня заднього крила темно-коричнева без будь-яких відмітин. Грудна частина пухнаста і волохата. Антени довгі і перисті до кінчика. Самиці мають повністю опущені крила та пухке циліндричне тіло з кудлатим біло-сірим або жовто-сірим волоссям і досягає довжини від 9 до 11 мм. Їхні вусики дуже короткі з дрібними зубцями.

Основне забарвлення гусениць жовте, з чорною спинною лінією, кольоровими бічними смугами та біло-сірими волосками . Чотири спинні кисті від світло-жовтого до оранжево-жовтого кольору. На першому і останньому сегменті є довгі чорні кисті.

Спосіб життя

Самці, які з’являються в період з липня по серпень, швидко літають вдень на висоті від одного до двох метрів над рослинністю. Парування зазвичай відбувається в коконі, який самиці майже ніколи не залишають. Після спаровування вони відкладають яйця в кокон, які там зимують. Основною кормовою рослиною гусениць є верес звичайний (Calluna vulgaris). До інших харчових рослин належать: пухівка вузьколиста (Eriophorum angustifolium) та верес дзвіночковий (Erica tetralix). Заляльковування відбувається в павутині на низькій висоті в рослинності.

Примітки

↑ Фауна України: охоронні категорії. Довідник / О. Годлевська, І. Парнікоза, В. Різун, Г. Фесенко, Ю. Куцоконь, І. Загороднюк, М. Шевченко, Д. Іноземцева; ред. О. Годлевська, Г. Фесенко. — Видання друге, перероблене та доповнене. — Київ, 2010. — 80 с.

Посилання

Це незавершена стаття про метеликів.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Фауна України: охоронні категорії. Довідник / О. Годлевська, І. Парнікоза, В. Різун, Г. Фесенко, Ю. Куцоконь, І. Загороднюк, М. Шевченко, Д. Іноземцева; ред. О. Годлевська, Г. Фесенко. — Видання друге, перероблене та доповнене. — Київ, 2010. — 80 с.

[1]