Щиткова кобра капська

вид плазунів
Кобра щиткова капська
Cape Coral Snake, Aspidelaps lubricus, RsDSC 0380.jpg
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Metazoa)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Плазуни (Reptilia)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Serpentes
Родина: Аспідові
Рід: Кобри щиткові
Вид: Кобра щиткова південноафриканська
Біноміальна назва
Aspidelaps lubricus
Laurenti, 1768
Поширення капської щиткової кобри (позначено синім кольором)
Поширення капської щиткової кобри (позначено синім кольором)
Синоніми
Natrix lubrica
Elaps lubricus
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Aspidelaps lubricus
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Aspidelaps lubricus
EOL logo.svg EOL: 795714
ITIS logo.svg ITIS: 700443
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 889328

Кобра щиткова капська (Aspidelaps lubricus) — отруйна змія з роду Кобри щиткові родини Аспідові. Має 2 підвиди.

ОписРедагувати

Загальна довжина коливається від 50 до 80 см. Голова коротка. Очі округлі. Тулуб товстий з гладенькою лускою. Великі трикутні щитки вкривають зверху передню частину голови. Голова червонувата з 2 чорними смугами навколо неї, одна проходить через очі, а інша на рівні шиї. Тулуб помаранчевого або рожевого кольору з чорними поперечними смугами.

Спосіб життяРедагувати

Полюбляє сухі трав'янисті або скелясті ділянки, напівпустелі. Активна вночі. Харчується дрібними плазунами та дрібними ссавцями.

Це яйцекладна змія. Самиця влітку відкладає 3—11 яєць.

ОтруйністьРедагувати

Отрута має нейротоксичну властивість, проте помірної сили. Випадки смерті людей вкрай рідкісні.

РозповсюдженняРедагувати

Мешкає у західних районах південної Африки (Капська провінція і Намібія), на півдні Анголи.

ПідвидиРедагувати

  • Aspidelaps lubricus cowlesi
  • Aspidelaps lubricus lubricus

ДжерелаРедагувати

  • Dobiey, M. & Vogel, G. 2007. Venomous Snakes of Africa/Giftschlangen Afrikas. Terralog 15, Edition Chimaira, Frankfurt am Main, 150 pp.
  • Словник-довідник із зоології. — К., 2002.
  • Groen, J. 2008. Het houden van gifslangen. Lacerta 66 (1-3): 16-21