Відкрити головне меню

Щерби́цька Аріа́дна (Ра́да) Гаври́лівна (15 листопада 1923, Таганрог — 11 листопада 2015, Київ) — дружина колишнього керівника УРСР, першого секретаря Комуністичної партії України, члена Політбюро ЦК КПРС, голови Ради міністрів УРСР Володимира Васильовича Щербицького .

Щербицька Аріадна Гаврилівна
Аріадна Гаврилівна Щербицька 1945.jpg

Час на посаді:
1972 — 1989
ПопередникШелест Іраїда Павлівна
НаступникІвашко Людмила Василівна

Народилася15 листопада 1923(1923-11-15)
Таганрог, Донецька губернія, Українська СРР, СРСР
Померла11 листопада 2015(2015-11-11) (91 рік)
Київ, Україна
ЧоловікЩербицький Володимир Васильович
ДітиСин Валерій (помер), донька Ольга (померла)
Рідняонука Рада (живе у Болгарії), онук Юрій
Нагороди Заслужений вчитель України

Біографічні даніРедагувати

Народилася в місті Таганрозі у сім'ї польського інженера[1].

У 22-річному віці в Тбілісі зустрілася з 27-річним Володимиром Щербицьким, який у той час у званні капітана Радянської армії проходив військову службу у танковій бригаді Закавказького військового округу.

Одружилися 13 листопада 1945 року.

 
Школа № 57 по вул. Прорізній, 19, де Рада Гаврилівна 30 років пропрацювала вчителем
  Зовнішні зображення
  Весільне фото
  Сімейне фото — Володимир Васильович з дружиною, донькою та сином
  Родина В. В. Щербицького
  З донькою Ольгою

Під час строкатої кар'єри чоловіка як партійного та державного діяча вона завжди супроводжувала чоловіка за місцем його роботи.

Після остаточного переїзду Володимира Щербицького у Київ, до пенсійного віку працювала вчителем у середній школі № 57 по Прорізній вулиці, 19. Отримала звання «Заслужений вчитель України».

Оскільки Українська РСР була членом ООН і мала власне Міністерство закордонних справ України, при регулярних перебуваннях в ній глав іноземних держав, з 1972 по 1989 рік, Раді Гаврилівні доводилося виконувати дуже відповідальну роль першої леді країни, очолюючи культурні та екскурсійні заходи для дружин глав іноземних країн.

Померла 11 листопада 2015 року у Києві після тривалої важкої хвороби. Похована на Байковому кладовищі.

РодинаРедагувати

Син Валерій помер у 1991 року після тривалої хвороби у Клінічній лікарні «Феофанія».

Дочка Ольга, закінчила романо-германський факультет Київського національного університету імені Шевченка. Вона працювала шкільним вчителем. Померла у 2014 року після тривалої хвороби у Клінічній лікарні «Феофанія».[2]. Двічі була одружена, з болгарським консулом в Києві Цвєтаном Ночевим, а згодом з болгарським бізнесменом Борислав Діонісієвим. Її донька Рада проживає у Болгарії. Також залишився онук Юрій, який проживає в Києві і є студентом одного з університетів.

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати