Щербина Василь Васильович
Васи́ль Васи́льович Щерби́на (9 квітня 1914 — 24 вересня 1942[1]) — командир розвідувально-диверсійного партизанського загону, що діяв в роки німецько-радянської війни на території Вітебської і Мінської областей, майор. Герой Радянського Союзу (1943).
| Василь Васильович Щербина | |||
|---|---|---|---|
| Народження |
9 квітня 1914 ст. Микитівка, Бахмутський повіт, Катеринославська губернія, Російська імперія | ||
| Смерть |
24 вересня 1942 (28 років) біля Івенець, Мінська область, Білоруська РСР, СРСР | ||
| Поховання | Воложин | ||
| Країна |
 СРСР | ||
| Роки служби | 1934—1942 | ||
| Партія | КПРС | ||
| Звання |
 Майор | ||
| Війни / битви | німецько-радянська війна | ||
| Нагороди |
| ||
Життєпис ред.
Народився в селищі при залізничній станції Микитівка, нині — в межах міста Горлівка Донецької області, в родині шахтаря. Закінчив школу ФЗУ, працював слюсарем на шахті Вузлова.
У лавах РСЧА з 1934 року. З відзнакою закінчив Одеське військове училище. Залишений при училищі спочатку командиром курсантського взводу, згодом — заступник командира роти курсантів. Член ВКП(б) з 1939 року. Навчався у спецшколі НКВС СРСР.
З початком німецько-радянської війни перебував у розпорядженні ГРУ Генерального штабу Червоної армії, виконував спеціальні завдання в тилу німців. У складі групи з чотирьох осіб перекинутий за лінію фронту, в районі Полоцька (Білорусь) організував групу помічників, яка займалась збирання зброї і набоїв на місцях боїв. У липні 1941 року в селі Гурець, на межі Мінської і Вітебської областей, вийшов у розташування партизанського загону А. П. Бринського. Доправивши у загін зброю, зібрану поблизу Полоцька, призначений помічником командира партизанського загону. Займався організацією розвідки, розробляв і особисто брав участь у бойових операціях партизанів.
У лютому 1942 року через лінію фронту повернувся на контрольовану Радянською владою територію, проте вже у березні того ж року десантований у німецький тил на чолі розвідувально-диверсійної групи з п'яти осіб. Група займалась збором розвідувальних даних про ворога і проводила диверсії на залізниці.
Загинув внаслідок вибуху при огляді партії нових мін. Спочатку був похований в Налібокській пущі, неподалік селища Івенець, а у липні 1944 року перепохований у братній могилі на площі Свободи в місті Воложин Мінської області.[2]
Нагороди ред.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 січня 1943 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм» майору Щербині Василю Васильовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (посмертно).[3]
Вшанування пам'яті ред.
Ім'ям Василя Щербини названо одну з вулиць міста Воложин Мінської області. Біля школи № 1 встановлено погруддя.
Примітки ред.
Література ред.
- Высшее партизанское командование Белоруссии 1941—1944. — Минск, 2009. (рос.)
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 экз. — ISBN 5-203-00536-2. (рос.)
- Петрухин В. С. На берегах Дуная. — М., 1974. (рос.)
- Север А. Спецназ ГРУ. — М.: ЯУЗА, 2008. (рос.)