Щербаков Сергій Семенович

Щербако́в Сергі́й Семе́нович (рос. Щербаков Сергей Семёнович; 20 червня 1918(19180620) — 24 січня 1994) — радянський боксер, тренер і арбітр. Фіналіст Олімпійських ігор (1952) та чемпіонату Європи (1953). Заслужений майстер спорту СРСР (1948). Суддя всесоюзної категорії.

Щербаков Сергій Семенович
Загальна інформація
Громадянство	СРСР→ Росія
Народився	20 червня 1918(1918-06-20) Москва
Помер	24 січня 1994(1994-01-24) (75 років) Москва
Поховання	Ваганьковське кладовище
Вагова категорія	напівсередня вага
Спортивний клуб	Крила Рад, ЦДКА, Харчовик (Москва)
Нагороди	Медаль «За бойові заслуги» Заслужений майстер спорту СРСР Заслужений тренер СРСР
Аматорська кар'єра
Боїв	227
Перемог	207
Нокаутів	78

Спортивні медалі
Олімпійські ігри
Срібло	1952 Хельсінкі	до 67 кг
Чемпіонат Європи з боксу
Срібло	1953 Варшава	до 67 кг

Біографія

Народився 20 червня 1918(19180620) року в місті Москва. Займатись боксом почав у 18-річному віці у тренера А. Безсонова. З початком німецько-радянської війни добровольцем пішов на фронт. Взимку 1942 року на Кавказі отримав важке поранення, внаслідок якого ледь не залишився інвалідом. Після одужання з 1943 року відновив заняття боксом. З 1944 року тренувався у В. Михайлова.

Закінчив ДЦОЛІФК. Виступав за спортивні товариства Москви: «Крила Рад» (1936–1945), «ЦДКА» (1946), «Харчовик» (1947–1953).

Чемпіон СРСР з боксу в першій напівсередній (1944–1950) та напівсередній (1951–1953) вазі, срібний призер чемпіонату СРСР 1940 року в легкій вазі та бронзовий призер чемпіонату СРСР 1939 року в напівлегкій вазі.

Учасник літніх Олімпійських ігор 1952 року в Хельсінкі (Фінляндія). На шляху до фіналу почергово переміг Маркоса Сарфаті (Аргентина), Хендрика ван дер Лінде (ПАС), Франко Вескові (Італія), Віктора Юргенсена (Данія). У фінальному двобої поступився полякові Зигмунту Хихлі.

На чемпіонаті Європи 1953 року в Варшаві (Польща) вийшов у фінал, де поступився господарю змагань тому ж таки Зигмунту Хихлі.

По закінченні боксерської кар'єри перейшов на тренерську роботу. Призначався головним тренером збірної СРСР з боксу на літніх Олімпійських іграх 1956 та 1960 року. Був головним тренером ДСТ профспілок, збірної Москви. У 1963–1971 роках працював тренером з боксерами Єгипту.

Помер 24 січня 1994 року. Похований на Ваганьковському цвинтарі Москви.

Літературна діяльність

Сергій Щербаков написав книгу «Записки боксера», видану у 1956 році видавництвом «Физкультура и спорт».

Нагороди і почесні звання

• Орден Вітчизняної війни 1-го та 2-го ступенів.
• Два ордени «Знак Пошани».
• Медаль «За відвагу».
• Медаль «За бойові заслуги».
• Заслужений майстер спорту СРСР (1948).
• Заслужений тренер СРСР (1967).
• Заслужений працівник культури РРФСР.
• Орден «Аль-Реад» (Єгипет).

Посилання

• Сергій Щербаков на «Sports-reference.com» [Архівовано 28 серпня 2009 у Wayback Machine.](англ.)
• Легенди боксу [Архівовано 5 лютого 2014 у Wayback Machine.](рос.)
• Спортивний некрополь(рос.)