Щепкін Микола Михайлович
Щепкін Микола Михайлович (28 лютого 1820, Полтава — 14 листопада 1886, Москва) — російський видавець, педагог і громадський діяч, син Михайла Семеновича Щепкіна, батько Євгена, В'ячеслава і Миколи Щепкіних.
| Щепкін Микола Михайлович | |
|---|---|
| Народився | 28 лютого 1820 або 1820[1] Полтава, Російська імперія |
| Помер | 14 серпня 1886 або 1886[1] Москва, Російська імперія |
| Поховання | П'ятницький цвинтар[d] |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | видавець |
| Галузь | педагогіка |
| Alma mater | фізико-математичний факультет Московського університетуd |
| Знання мов | російська[2] |
| Батько | Щепкін Михайло Семенович |
| Брати, сестри | Q4528742? |
| У шлюбі з | Q104440657? |
| Діти | Q4528747?, Щепкін Євген Миколайович і Щепкін В'ячеслав Миколайович |
Закінчив 1-ю Московську гімназію і природне (фізико-математичне) відділення філософського факультету Московського університету (1844).
Прослуживши кілька років в драгунському полку, в 1847 році виїхав до Берліна, де слухав університетські лекції з хімії та сільського господарства.
Був гласним Московської міської думи (1863—1876, 1885—1888) і московського губернського земських зборів, почесним мировим суддею і директором Московського міського кредитного товариства.
Головною справою його життя стала видавнича діяльність. У 1856 році Щепкін разом з М. В. Станкевичем, П. В. Анненковим, за участю К. Т. Солдатенкова і М. Х. Кетчера, утворив товариство для видання та розповсюдження книг. Спільна видавнича діяльність Солдатенкова і Щепкіна почалася з випуску двох томів «Творів» Т. М. Грановського. Слідом за цим були видані три збірки віршів М. О. Некрасова, М. П. Огарьова, О. В. Кольцова. У 1857 році видавництво Солдатенкова і Щепкіна випустило зібрання віршів О. І. Полежаєва, а незабаром, в 1859 році, і друге видання. Були видані «Драматичні твори Шекспіра» в перекладі Кетчера, «Народні російські легенди» і «Народні російські казки» О. М. Афанасьєва, перше 12-томне зібрання творів В. Г. Бєлінського (1859—1862). За спогадами Миколи Чернишевського, засновники видавництва використовували «частину своїх капіталів зовсім не з потреби або бажання шукати особливої прибутковості в ньому особисто для себе, а на переконання, що це справа потрібна і корисна для полегшення успіхів нашої літератури й освіти».
Примітки
ред.- ↑ а б в Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
Джерела
ред.- Г. Зленко. Щепкін Микола Михайлович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 1009.
Посилання
ред.- Щепкін Микола Михайлович [Архівовано 10 січня 2021 у Wayback Machine.]