Стефан Мікульський
Стефан Мікульський, або Щепан Мікульський (пол. Stefan (Szczepan) Mikulski, 1714 — 1783) — львівський римо-католицький релігійний діяч 18 століття.
Стефан Мікульський | |
---|---|
Народився | 1714 ![]() |
Помер | 1783 ![]() |
Діяльність | вікарій ![]() |
Життєпис
ред.Народився в 1714 році.
Вікарій, верховний канонік, архідиякон Львівського митрополичого костелу.
16 липня[1] 1759 року провів так званий «львівський диспут» між ортодоксальними рабинами та франкістами, на якому останні збиралися викрити ритуальні вбивства у євреїв. Підбиваючи його підсумки, оголосив перемогу франкістів у царині богослів'я, а питання ритуальних убивств визнав нез'ясованим і залишив його компетенції церковного суду. Згідно з попередньою домовленістю після диспуту 17 вересня 1759 у Львові вся секта франкістів (від 500 до 1000 осіб) прийняла християнство.
На думку Збігнева Горнунга, у 1760-х роках Щ. Мікульський був основним замовником робіт для Антонія Осинського, який, зокрема, довірив йому виконання різьб у костелах у Наварії й Годовиці.[2] Однак Ян К. Островський вважав, що відсутні відомості про роботи Осінського в костелі в Наварії.[3]
Фундатор, доброчинець та ініціатор будівництва кількох храмів, зокрема:
Примітки
ред.- ↑ Virtuelles shtetl [Архівовано 4 листопада 2014 у Wayback Machine.] (англ.), (нім.)
- ↑ Hornung Z. Osiński (Osieński) Antoni (ok.1720—ok.1770) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV, zeszyt 10…. — S. 335. (пол.)
- ↑ Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Nawarii // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, «Secesja», 1993. — T. 1. — 126 s., 364 il. — S. 63. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)
Джерела
ред.- Єзерська І. Релігійні конверсії у Львові наприкінці XVII — у XVIII століттях (на матеріалах метрик хрещень катедрального костелу) // Вісник Львівського університету. Серія історична.
- Krasny P. O problemach atrybucji architektury nowożytnej: Kościoły w Kołomyi, Busku, Brzozdowcach i Łopatynie a twórczość Bernarda Meretyna // Folia Historiae Artium. — 1994. — № 30. — S. 119—129. (пол.)
Посилання
ред.- Карвацький Р. Годовиця — шедевр під смертним вироком.
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |