Стефан Мікульський

Стефан Мікульський
Народився	1714
Помер	1783
Діяльність	вікарій
	; ; ;

Стефан Мікульський, або Щепан Мікульський (пол. Stefan (Szczepan) Mikulski, 1714 — 1783) — львівський римо-католицький релігійний діяч 18 століття.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мікульський.

Життєпис ред.

Народився в 1714 році.

Вікарій, верховний канонік, архідиякон Львівського митрополичого костелу.

16 липня^[1] 1759 року провів так званий «львівський диспут» між ортодоксальними рабинами та франкістами, на якому останні збиралися викрити ритуальні вбивства у євреїв. Підбиваючи його підсумки, оголосив перемогу франкістів у царині богослів'я, а питання ритуальних убивств визнав нез'ясованим і залишив його компетенції церковного суду. Згідно з попередньою домовленістю після диспуту 17 вересня 1759 у Львові вся секта франкістів (від 500 до 1000 осіб) прийняла християнство.

На думку Збігнева Горнунга, у 1760-х роках Щ. Мікульський був основним замовником робіт для Антонія Осинського, який, зокрема, довірив йому виконання різьб у костелах у Наварії й Годовиці.^[2] Однак Ян К. Островський вважав, що відсутні відомості про роботи Осінського в костелі в Наварії.^[3]

Фундатор, доброчинець та ініціатор будівництва кількох храмів, зокрема:

Примітки ред.

↑ Virtuelles shtetl [Архівовано 4 листопада 2014 у Wayback Machine.] (англ.), (нім.)
↑ Hornung Z. Osiński (Osieński) Antoni (ok.1720—ok.1770) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV, zeszyt 10…. — S. 335. (пол.)
↑ Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Nawarii // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, «Secesja», 1993. — T. 1. — 126 s., 364 il. — S. 63. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)

Джерела ред.

Єзерська І. Релігійні конверсії у Львові наприкінці XVII — у XVIII століттях (на матеріалах метрик хрещень катедрального костелу) // Вісник Львівського університету. Серія історична.
Krasny P. O problemach atrybucji architektury nowożytnej: Kościoły w Kołomyi, Busku, Brzozdowcach i Łopatynie a twórczość Bernarda Meretyna // Folia Historiae Artium. — 1994. — № 30. — S. 119—129. (пол.)

Посилання ред.

Карвацький Р. Годовиця — шедевр під смертним вироком.

Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Virtuelles shtetl [Архівовано 4 листопада 2014 у Wayback Machine.] (англ.), (нім.)

[2] Hornung Z. Osiński (Osieński) Antoni (ok.1720—ok.1770) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV, zeszyt 10…. — S. 335. (пол.)

[3] Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Nawarii // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. Praca zbiorowa. — Kraków : Międzynarodowe Centrum Kultury, «Secesja», 1993. — T. 1. — 126 s., 364 il. — S. 63. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)

[1]

[2]

[3]