Відкрити головне меню

Костел Усіх Святих
Назва на честь: День усіх святих
Godovitsya1.jpg

49°45′51″ пн. ш. 23°55′03″ сх. д. / 49.76417° пн. ш. 23.91750° сх. д. / 49.76417; 23.91750Координати: 49°45′51″ пн. ш. 23°55′03″ сх. д. / 49.76417° пн. ш. 23.91750° сх. д. / 49.76417; 23.91750
Тип церква
Країна

Україна Україна

Розташування Годовиця
Тип будівлі костел
Архітектурний стиль бароко
Автор проекту Бернард Меретин
Архітектор Бернард Меретин
Скульптор Іван Георгій Пінзель
Засновник Стефан Мікульський
Засновано 1758
Будівництво 1751 — 1758
Стан в процесі руйнування
Костел всіх святих (Годовиця). Карта розташування: Україна
Костел всіх святих (Годовиця)
Костел всіх святих (Годовиця) (Україна)

Костел всіх святих у Вікісховищі?

Костел Усіх Святих — парафіяльний римо-католицький храм, пам'ятка архітектури 18 століття стилю бароко у селі Годовиця Пустомитівського району Львівської області. Перебуває в жалюгідному стані та потребує реставрації.

Зміст

ІсторіяРедагувати

БудівництвоРедагувати

Зведений протягом 17511758 років на кошти львівського архидиякона РКЦ Стефана Мікульського.

Архітектор — Бернард Меретин (творець собору святого Юра у Львові).

На думку Збіґнева Горнунґа, прообраз кількох храмів. Зокрема, костелів Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (Бучач,[1] Коломия), костелів Непорочного зачаття Діви Марії (Лопатин), святого Станіслава (Буськ), Воздвиження Чесного Хреста (Берездівці).

РеставраціїРедагувати

Реставрації храму робилися у 1900, 1927 (головний вівтар), 19291931 (внутрішні розписи).

СучасністьРедагувати

У радянські часи костел використовували як господарську споруду і замкнули остаточно 1961 року. У 1974-му в храмі сталася пожежа, і невдовзі завалився дах із розписами 18 століття. Сучасний стан пам'ятки — жалюгідний.

У липня 2013 під час візиту до Львова французького посла почесний консул Франції у Львові Данило Ярема повідомив, що французька сторона допоможе відновити костел[2].

ОписРедагувати

АрхітектураРедагувати

 
Панорама інтерʼєру

Однонавний цегляний храм — хрестовий у плані, зі скороченим трансептом, притвором та північним приміщенням по осі абсиди. Нава, абсида, північне приміщенням та притвор перекриті хрестовими склепіннями.

Центральний об'єм костелу увінчує сигнатурка. На фасаді — подвійні пілястри коринфського ордеру. Бароковий фронтон прикрашено декоративними кам'яними вазами. Притвор завершується трикутним фронтоном та аттиком у вигляді балюстради. Пластичність зовнішніх обрисів будівлі досягається завдяки заокругленості її кутів.

СкульптураРедагувати

Першим звернув увагу на різьблені роботи в костелі Ян Антоневич-Болоз, після нього — трохи Адам Бохнак. Тадеуш Маньковський вважав, що їх автором був Пінзель, такої ж думки був і Мечислав Гембарович. Збігнев Горнунг вважав, що їх автором був Антон Осинський.[3] Ян Островський вважає, що Пінзеля варто вважати головним творцем «різьби» в костелі. Також стверджує, що тут працював Матвій Полейовський, а великі ангели головного вівтаря — це, правдоподібно, робота невідомого співробітника Пінзеля, який також був автором «різьби» в головному вівтарі в парафіяльному костелі в Бучачі.[4] Пйотр Красний і Якуб Сіто припускають, що Петро Полейовський разом з Пінзелем виконав фігури великих ангелів, які прикрашали розп'яття головного вівтаря.[5]

ЖивописРедагувати

Стіни та стеля вкриті фресками, виконаними у кінці 18 століття художником Ролінським.

ГалереяРедагувати

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Ostrowski J. K. Kościół parafialny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Panny Marii w Buczaczu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Secesja», 1993. — T. 1. — 126 s., 364 il. — S. 23. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. cz. I.). — ISBN 83-85739-09-2. (пол.)
  2. Французи допоможуть відновити храм на Львівщині, де були скульптури Пінзеля // РІСУ.
  3. Ostrowski J. K Kościół parafialny p.w. Wszystkich Świętych w Hodowicy… — S. 36.
  4. Ostrowski J. K Kościół parafialny p.w. Wszystkich Świętych w Hodowicy… — S. 37.
  5. Krasny P., Sito J. «Pan Piotr Polejowski snycyrz lwowski» i jego dzieła w kościele Franciszkanów w Przemyślu… — S. 185.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати