Шюн-е
Шюн-е (俊恵, також читається як Сун-е[1]; 1113 — близько 1191) — японський поет пізнього періоду Хейан. Відомий також під іменем Тайю но Кімі (大夫公)[1][2]. Його учнем був Камо но Чьомей[2][3].
| Шюн-е | |
|---|---|
| яп. 俊恵 | |
 | |
| Народився | 1113 |
| Помер | 1191 |
| Країна | Японія |
| Діяльність | поет |
| Знання мов | японська |
| Конфесія | буддизм |
| Батько | Мінамото но Тосійорі |
| Мати | Q110564968? |
Його дідом по лінії матері був Фуджівара но Ацутака[en], а батьком — Мінамото но Тошійорі[1][2][3], який і навчив сина складати вірші. Після смерті батька, вступив до монашого ордену в Тодай-джі[1].
Вісімдесят віршів авторства Шюн-е увійшли до різноманітних імперських антологій, один з яких включено у збірку"Сто поетів — сто пісень". Також Шюн-е зібрав власну колекцію віршів під назвою "Рін-йо вака-шю" (林葉和歌集)[1][2][3].