Відкрити головне меню

Шумський Віталій Іванович

радянський та український футболіст.

Віталій Іванович Шумський (нар. 17 травня 1972(19720517), Золочів[1], Львівська область, УРСР) — радянський та український футболіст, захисник та півзахисник. Зараз — тренер.

Ф
Віталій Шумський
Особові дані
Повне ім'я Віталій Іванович
Шумський
Народження 17 травня 1972(1972-05-17) (47 років)
  Золочів, Львівська область, УРСР
Зріст 174 см
Вага 64 кг
Громадянство Flag of Ukraine.svg Україна
Позиція захисник, півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1991 СРСР «Карпати» (Кам'янка-Бузька) 15 (1)
1992 Україна «Скала» (Стрий) 6 (0)
1992—1993 Україна «Газовик» (Комарно) 13 (2)
1993—1994 Україна «Нива» (Тернопіль) 35 (1)
1994—1996 Україна «Карпати» (Львів) 59 (1)
1996 Україна «Дніпро» (Дніпроп.) 8 (1)
1997 Україна «Нива» (Тернопіль) 4 (0)
1997—1998 Україна «Прикарпаття» (І.-Ф.) 44 (7)
1998  Україна «Тисмениця» 1 (0)
1999 Україна «Динамо» (Львів) 4 (0)
Тренерська діяльність**
2018 Україна ТПФК «Нива»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Зміст

Кар'єра гравцяРедагувати

Віталій Шумський народився 17 травня 1972 року в місті Золочеві Львівської області. Вихованець золочівського футболу[1].

Кар'єру професіонального футболіста розпочав у 1991 році в клубі «Карпати» (Кам'янка-Бузька), який на той час виступав у Другій нижчій лізі чемпіонату СРСР. За час, проведений у команді з Кам'янки-Бузької зіграв 15 матчів та відзначився 1 голом. Після розпаду Радянського Союзу залишився в Україні. В 1992 році перейшов до складу представника Першої ліги чемпіонату України, клубу «Скала» (Стрий). За стрийську команду дебютував 3 квітня 1992 року в нічийному (0:0) виїзному матчі 6-го туру 2-ої підгрупи першої ліги чемпіонату України проти «Вагонобудівника» Стаханов. Віталій вийшов на поле на 55-ій хвилині, замінивши Михайла Кутельмаха[2]. Протягом свого перебування в «Скалі» в першій лізі зіграв 6 матчів. Сезон 1992/93 років розпочав у друголіговому клубі «Газовик» (Комарно). У футболці своєї нової команди дебютував 1 серпня 1992 року в виграному (серія пенальті — 4:2) домашньому матчі 1/64 фіналу кубку України проти стрийської «Скали». Шумський вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь поєдинок[3]. У чемпіонаті України дебютував за «Газовик» 8 вересня 1992 року в нічийному (0:0) домашньому матчі 3-го туру другої ліги чемпіонату України проти клубу «Дністер» (Заліщики). Віталій вийшов у стартовому складі та відіграв увесь поєдинок[4]. Першим голом у чемпіонатах України відзначився 4 жовтня 1992 року на 60-ій хвилині переможного (4:1) домашнього матчу 9-го туру другої ліги чемпіонату України проти севастопольської «Чайки». Шумський в тому поєдинку вийшов на поле в стартовому складі, а на 81-ій хвилині його замінив Руслан Гудима[5]. За період свого перебування в «Газовику» в другій лізі зіграв 13 матчів та відзначився 2-ма голами, ще 3 матчі провів у кубку України.

Влітку 1993 року був запрошений до «Ниви» (Тернопіль), яку на той час тренував Леонід Буряк[1]. У тернопільській команді дебютував 3 червня 1993 року в переможному (2:1) домашньому матчі 27-го туру вищої ліги чемпіонату України проти львівських «Карпат». Віталій вийшов на поле на 46-ій хвилині, замінивши Валерія Горошинського[6]. Єдиним голом у футболці «Ниви» відзначився 3 квітня 1994 року на 26-ій хвилині переможного (2:1) виїзного матчу 22-го туру вищої ліги чемпіонату України проти запорізького «Металурга». У тому поєдинку Шумський вийшов у стартовому складі та відіграв до фінального свистка[7]. За перший період свого перебування в тернопільській команді в чемпіонаті України зіграв 35 матчів та відзначився 1 голом, ще 2 поєдинки провів у кубку України. В сезоні 1993/94 років також виступав у міні-футбольному клубі «Україна» (Львів).

Потім виступав у львівських «Карпатах». Протягом цього часу був незамінним гравцем основи. Дебютував у футболці «зелено-білих» 17 липня 1994 року в програному (0:3) виїзному матчі 1-го туру вищої ліги чемпіонату України проти сімферопольської «Таврії». Віталій вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь поєдинок[8]. Дебютним голом за львівську команду відзначився 1 листопада 1994 року на 57-ій хвилині переможного (3:0) домашнього матчу 1/16 фіналу кубку України проти ужгородського «Закарпаття». Віталій вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь поєдинок[9]. Єдиним голом у футболці «Карпат» у чемпіонатах України відзначився 27 жовтня 1995 року на 49-ій хвилині нічийного (1:1) виїзного поєдинку 16-го туру проти луганської «Зорі-МАЛС». Шумський вийшов у стартовому складі та відіграв увесь поєдинок[10]. Протягом двох сезонів, які Віталій провів у львівській команді, вищій лізі чемпіонату України зіграв 59 матчів та відзначився 1 голом, ще 6 поєдинків (1 гол) провів за «Карпати» у кубку України.

Першу частину сезону 1996/97 років провів у футболці дніпропетровського «Дніпра». За дніпрян дебютував 24 липня 1996 року в переможному (4:0) домашньому поєдинку 2-го туру вищої ліги чемпіонату України проти вінницької «Ниви». Шумський вийшов у стартовому складі та відіграв увесь поєдинок, а на 86-ій хвилині відзначився голом (першим та єдиним у футболці «Дніпра»)[11]. Протягом свого перебування в «Дніпрі» у вищій лізі чемпіонату України зіграв 8 матчів (1 гол), ще 1 поєдинок за дніпропетровців провів у кубку України.

На початку 1997 року на короткий період повернувся до «Ниви» (Тернопіль), зіграв 4 поєдинки за тернопільську команду в вищій лізі чемпіонату України, але влітку того ж року перейшов до «Прикарпаття» (Івано-Франківськ). У футболці «Прикарпаття» дебютував 9 липня 1997 року в переможному (2:0) домашньому матчі 1-го туру вищої ліги чемпіонату України проти столичного ЦСКА. Шумський вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь поєдинок[12]. Дебютним голом у складі івано-франківської команди відзначився 19 липня 1997 року на 49-ій хвилині переможного (4:1) домашнього поєдинку 3-го туру вищої ліги чемпіонату України проти кіровоградської «Зірки». Віталій вийшов у стартовому складі та відіграв увесь поєдинок[13]. Протягом свого перебування в івано-франківській команді в чемпіонаті України зіграв 28 матчів та відзначився одним голом, ще 5 матчів (1 гол) за «Прикарпаття» провів у кубку України. В квітні 1998 року виступав у фарм-клубі «Прикарпаття», ФК «Тисмениця».

В 1999 році завершив кар'єру професіонального футболіста в «Динамо» (Львів), зігравши 4 матчі (2 голи). Потім відправився до Бельгії, де протягом 7 років заробляв собі на життя. Працював на різноманітних роботах, а паралельно з цим грав у футбол[14]. Виступав у напівпрофесіональному клубі «Сінт-Ленартс», який змагався у чемпіонаті провінції Антверпен, з яким здобув путівку до 4-го дивізіону чемпіонату Бельгії.

Після повернення в Україну виступав у аматорських клубах Львівської області: золочівському «Соколі», ФК «Буг» (2010), ФК «Рава» (2012), ФК «Хімік Новий Розділ» (2012—2013).

Кар'єра тренераРедагувати

Після повернення в Україну почав займатися тренерською роботою. З 2008 року був граючим тренером у клубі «Сокіл» (Золочів). Потім працював дитячим тренером у молодіжній академії львівських «Карпат». У травні — вересні 2018 року очолював тернопільську «Ниву»[15].

Особисте життяРедагувати

Закінчив Львівський державний інститут фізичної культури.

Зараз проживає у Львові. Одружений. Разом з дружиною Наталею виховує двох синів Віталія та Данила[1].

Стиль гриРедагувати

« …невисокий на зріст Віталій перш за все запам’ятався просто таки бразильською технікою володіння м’ячем. Обіграти одного, двох, а то й трьох суперників на квадратному метрі для нього не складало жодних проблем. Втім, Шумський не зловживав індивідуальною грою і завжди відчував момент, коли потрібно віддати м’яч партнеру. Причому його ходи частенько були несподіваними для оборонців команди суперника – він чудово розумів гру і мав талант одним пасом максимально загострити ситуацію поблизу чужих воріт[1] »

.

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати