Шпороносна черепаха

вид плазунів
Шпороносна черепаха

Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Клас: Зауропсиди (Sauropsida)
Ряд: Черепахи (Testudines)
Підряд: Схованошиї черепахи (Cryptodira)
Родина: Суходільні черепахи (Testudinidae)
Рід: Geochelone
Вид: Шпороносна черепаха
Geochelone sulcata
Miller, 1834
Посилання
Вікісховище: Centrochelys sulcata
Віківиди: Geochelone sulcata
ITIS: 551782
МСОП: 163423
NCBI: 101698

Шпороносна черепаха[1] (Geochelone sulcata) — вид сухопутних черепах. Найбільша з африканських наземних черепах і третя за розміром у світі, після слонової й альдабрської черепах.

Опис

ред.

Зовнішній вигляд

ред.

Велика черепаха, довжина її панцира буває понад 70 см (за деякими даними, вона може навіть перевищувати 100 см). Маса тіла самців до 100, самиць — до 60 кг. На передніх лапах по 5 кігтів. Свою назву отримала за крупні стегнові шпори (по 2—3 шпори на кожній задній лапі). Забарвлення шпороносної черепахи однотонне, буро-жовте.

Новонароджені черепашенята мають подовжений панцир завдовжки 4—5 см і масу приблизно 30 г.

Розповсюдження і місце існування

ред.

Ареал шпороносної черепахи охоплює Центральну Африку від Сенегалу до Ефіопії.

Населяє в основному савани і пустелі.

Поведінка

ред.
 
Вид ззаду. Можна розгледіти стегнові шпори
 
Надлишок фосфору і недостача кальцію в кормі ведуть до деформації панцира — опуклості щитків карапаксу
 
Молода особина

Активні в період мусонів, від літньої спеки та холодних зимових ночей черепахи ховаються, зариваючись в пухку землю, але в сплячку не впадають.

Живлення

ред.

Рослиноїдна, але зрідка вживає білкову їжу тваринного походження. У неволі шпороносні черепахи харчуються різними овочами, фруктами, травою і сіном. Можуть довго обходитися без води, але охоче п'ють її, коли є можливість. В спекотну пору виходить на пошуки їжі лише вранці або пізно ввечері.

Розмноження

ред.

Статева зрілість у шпороносних черепах настає при довжині панцира 35—40 см. Злучаються вони протягом всього року, але відкладання яєць проходить тільки в липні—серпні. Самці влаштовують запеклі сутички за самиць. Такі бої можуть навіть закінчуватися загибеллю одного з суперників (якщо він буде перевернутий на спину, а повернутися в нормальне положення не зможе). У кладці буває від 17 до 32 яєць, які самиця розташовує у підземній камері, закопуючи їх на глибину 10–15 см. Інкубація при температурі 30—32 °C триває 99—103 дні. Ростуть шпороносні черепахи дуже швидко, всього за 10—20 років вони досягають досить великих розмірів.

Шпороносна черепаха і людина

ред.

Чисельність шпороносних черепах в природі оцінюється в 18—20 тисяч особин. Останніми роками вона знижується через руйнування людьми сховищ та інтенсивного видобутку цього вигляду.

Утримання в неволі

ред.

Шпороносних черепах утримують в тераріумах з низькою вологістю повітря. Температура — 28—30 °C вдень і 20—22 °C вночі. У тераріумі або загороді має бути неглибока водойма, з рівнем води не вище за половину висоти панцира найдрібнішої черепахи. Найдовше з цих черепах, що утримувалися в неволі прожила 54 роки.

Молодняк потрібно годувати щодня, прибираючи не з'їдений корм. Обов'язково купати 2 рази на тиждень по 15 хвилин в невеликій кількості води температурою 25 °C.

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.

Література

ред.
  • Даревский И. С., Орлов Н. Л. Редкие и исчезающие животные. Земноводные и пресмыкающиеся. — М.: Высшая школа, 1988. С. 145. ISBN 5-06-001429-0
  • Кудрявцев С. В. Фролов В. Е. Королёв А. В. Террариум и его обитатели. — М.: Лесная промышленность, 1991. С. 267. ISBN 5-7120-018-2

Посилання

ред.