Шор Георгій Володимирович
| Шор Георгій Володимирович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
23 квітня 1872 Санкт-Петербург, Російська імперія |
| Помер |
18 липня 1948 (76 років) Ленінград, РРФСР, СРСР ·серцева недостатність |
| Поховання | Серафимівське кладовищеd |
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} СРСР.svg){kind=small} Російська СФРР |
| Діяльність | науковець |
| Alma mater |
Військово-медична академія імені С. М. Кірова Імператорська медико-хірургічна академіяd |
| Галузь | патологічна анатомія і танатологія |
| Заклад |
Санкт-Петербурзький державний медичний університет Імператорська медико-хірургічна академіяd |
| Нагороди |
  |
Шор Георгій Володимирович (рос. Шор Георгий Владимирович; 23 квітня 1872, Санкт-Петербург—18 липня 1948, Ленінград) — російський і радянський патологоанатом-кондиціоналіст, танатолог, доктор медичних наук, професор, другий завідувач кафедри патологічної анатомії Першого Ленінградського медичного інституту (1917—1944)[1]. Заслужений діяч науки РРФСР.
Біографія ред.
Народився в Санкт-Петербурзі в сім'ї старшого цензора, згодом до кінця своїх днів пошт-директора Санкт-Петербурзького поштамту Володимира Федоровича Шора (1819—1886), який за своєю посадою відповідав за перлюстраційну службу Російської імперії. Батько був сином лютеранського пастора.
У 1895 році закінчив з відзнакою Військово-медичну академію.
З 1895 призначений молодшим лікарем 8-го драгунського Смоленського Імператора Олександра III полку.
У 1896—1904 роках був судновим лікарем крейсера I рангу «Росія».
1908 року отримав звання приват-доцента Військово-Медицької академії.
У 1913 був обраний професором кафедри патологічної анатомії Психоневрологічного інституту.
У 1917—1944 роках був професором і завідувачем кафедри патологічної анатомії Першого Ленінградського медичного інституту. Очолив групу експертів, які вивчали останки Олександра Невського. За підсумками обстеження експерти дали наступний висновок: За обстеженням знайденого комісія експертів лікарів вважає зазначені кістки безсумнівно людські і за ознаками древнього походження, і тому визнає зайвим подальше їхнє обстеження, як не може додати щось нове до сказаного…[2]
Помер від серцево-судинної недостатності через ожиріння серця. Похований у Ленінграді на Серафимівському цвинтарі (28 ділянка).
Примітки ред.
- ↑ https://web.archive.org/web/20100914031135/http://www.spb-gmu.ru/content/view/142/239/
- ↑ Соколов Р., Крипатова Ю. Дело о мощах: приключения одной записки // Дилетант. — 2021. — № 069. — С. 52.