Петро Михайлович Шинкар (нар. 1897, с.Харківці, Полтавська губернія — пом. 1983, Філадельфія, США) — український учений-хімік, політичний діяч, член-основоположник УРДП. Похований на українському православному на Цвинтар святого Андрія Баунд-Бруці, штат Нью-Джерсі.

Петро Шинкар
Народився1897(1897)
с.Харківці
Помер1983(1983)
ПохованняЦвинтар святого Андрія
Країна Російська імперія
 УНР
 УРСР
 Українська держава (1941)
США США
Національністьукраїнець
Діяльністьхімік
Галузьхімія

Життєпис

ред.

Петро Шинкар народився на Полтавщині.

До війни — доцент Воронізького лісогосподарського інституту, згодом — керівник наукової експедиції в Донбасі, яка досліджувала вплив індустріальних відходів на сільськогосподарські культури.

За німецької окупації Петро Шинкар був активним учасником націоналістичного підпілля. Був головою відділу народної освіти і керівником місцевої організації ОУН (б) та «Просвіти» в місті Слов'янську[1]. Редактор «Донецької газети» (березень-травень 1943 р.).

Арештований німцями на початку травня 1943 року. З початку його вивезли до Краматорська, а потім разом з іншими арештованими, що звинувачувалися в приналежності до ОУН, було відправлено у центральну в'язницю СД Північного Донбасу, що розташовувалася в Горлівці. Звільнений на початку вересня 1943 року.

Після закінчення війни виїхав на Захід. Петро Шинкар був одним з основоположників Української революційно-демократичної партії. Помер в 1983 році в Філадельфії

Примітки

ред.
  1. «Просвіта» під багнетом. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 15 грудня 2015.

Література

ред.
  • Біляїв Володимир. «На неокраянім крилі…» — Донецьк: Східний видавничий дім, 2003. — 348 с.