Вікіпедія

Шинкарьов Андрій Вікторович

Шинкарьов Андрій Вікторович (нар. 20 квітня 1970, Харків, УРСР) — радянський та український футболіст, універсал.

Ф
Андрій Шинкарьов
Особисті дані
Повне ім'я Андрій Вікторович Шинкарьов
Народження 20 квітня 1970(1970-04-20) (54 роки)
  Харків, УРСР
Зріст 178 см
Вага 71 кг
Громадянство СРСР СРСР
Україна Україна
Позиція нападник,
півзахисник,
захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив кар'єру
Юнацькі клуби
19??—1987 СРСР «Металіст» (Х)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1987—1988 СРСР «Металіст» (Х) 0 (0)
1989 СРСР ЦСКА (К) (КФК)
1990 СРСР ЦСКА (К) 30 (5)
1991—1995 Україна «Металіст» (Х) 90 (6)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шинкарьов.

Життєпис ред.

Народився в Харкові. Вихованець місцевої академії «Металіста», перший тренер — В. Богданов. Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1987 року в дублі «Металіста». За першу команду харків'ян дебютував 6 вересня 1987 року в нічийному (0:0) домашньому поєдинку 5-го туру групи Г Кубку Федерації футболу СРСР проти донецького «Шахтаря». Андрій вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[1]. За два сезони, проведені в харківському клубі, зіграв 30 матчів (3 голи) за дублюючий склад та 2 поєдинки в кубку Федерації футболу СРСР за першу команду.

У 1988 році призваний на військову службу, яку проходив у складі ЦСКА. У 1989 році виступав за «армійців» в змаганнях КФК, а наступного року — в Другій нижчій лізі (30 матчів, 5 голів). У 1991 році повернувся до «Металіста», де продовжував виступати переважно за дублюючий склад. У Вищій лізі СРСР дебютував 9 квітня 1991 року в нічийному (1:1) виїзному поєдинку 6-го туру проти київського «Динамо». Шинкарьов вийшов на поле на 77-ій хвилині, замінивши Гурама Аджоєва[2]. Наступного року «Металіст» отримав право виступати в Вищій лізі України. В українських змаганнях дебютував 1 березня 1992 року в переможному (2:1) виїзному поєдинку 1/8 фіналу кубку України проти чортківського «Кристалу». Андрій вийшов на поле на 75-ій хвилині, замінивши Дмитра Хомуху[3]. У Вищій лізі України дебютував 16 квітня 1992 року в програному (1:3) виїзному поєдинку 13-го туру підгрупи 2 проти луцької «Волині». Шинкарьов вийшов на поле на 68-ій хвилині, замінивши Олександра Карабуту[4]. Дебютним голом за «Металіст» відзначився 15 травня 1993 року на 40-ій хвилині нічийного (1:1) домашнього поєдинку 25-го туру Вищої ліги України проти сімферопольської «Таврії». Андрій вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[5]. У команді виступав до осені 1995 року, за цей час у чемпіонатах України та СРСР зіграв 90 матчів (6 голів), ще 15 матчів (1 гол) провів у кубку СРСР та кубку України. Восени 1995 року завершив кар'єру гравця гравця.

Примітки ред.

  1. ↑ «Металлист» Харьков - «Шахтёр» Донецк - 0:0 [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ «Динамо» Киев - «Металлист» Харьков - 1:1 [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ «Кристалл» Чортков - «Металлист» Харьков - 1:2 [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ «Волынь» Луцк - «Металлист» Харьков - 3:1 [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ «Металлист» Харьков - «Таврия» Симферополь - 1:1 [Архівовано 11 липня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шинкарьов_Андрій_Вікторович&oldid=35263435