Шикотан (яп. 色丹島 Сікотан-то:) — найбільший острів малої гряди Курильських островів, один з чотирьох південних островів, які Радянський Союз готовий був передати Японії в 1956 році у разі укладання мирної угоди між двома країнами, яка так і не була підписана. Японія донині не визнає суверенітету Росії над цим островом.

Шикотан
рос. Шикотан, яп. 色丹島
Demis - Shikotan.png
Географія
43°48′ пн. ш. 146°45′ сх. д. / 43.800° пн. ш. 146.750° сх. д. / 43.800; 146.750Координати: 43°48′ пн. ш. 146°45′ сх. д. / 43.800° пн. ш. 146.750° сх. д. / 43.800; 146.750
Акваторія Тихий океан, Південно-Курильська протока, Протока Шпанберга, Malokurilskaya Coved, Krabovaya Coved
Група островів Курильські острови
Площа 252,8  км² 
Найвища точка 412 м
Країна
Японія Японія/Росія Росія[1]
Регіон Префектура Хоккайдо[2]/Сахалінська область[3]
Район Округ Немуро[2]/Южно-Курильський район[3]
Населення 2820 осіб (2010)
Шикотан. Карта розташування: Японія
Шикотан
Шикотан
Шикотан (Японія)
Шикотан. Карта розташування: Росія
Шикотан
Шикотан
Шикотан (Росія)

CMNS: Шикотан у Вікісховищі

ЕтимологіяРедагувати

Назва походить з айнської мови й означає «велике село».

ГеографіяРедагувати

 
Шикотан на мапі Малої Курильської гряди

Загальна площа: 225 км². Острів горбистий з середньою висотою 300 метрів, витягнутий з північного сходу на південний захід, довжина острова — 27 км, ширина — 5-13 км. Найвища висота є 412 м — Гора Томарі. Береги острова дуже порізані й укриті океанічними луками.

Острів утворений вулканічною породою та пісковиками верхньої крейди і кайнозою. Є два згаслих вулкани на Шикотані: гора Томарі і гора Ноторо.

Рослинність: ялиця, модрина, листяних дерев, бамбуковий і ялівцевий підлісок.

ІсторіяРедагувати

Росіяни відкрили острів Шикотан для себе у 1733-1743 роках. У 1738-1739 роках експедиція М. Шпанберґа докладно дослідила Шикотан. Після Кримської війни, у 1855 році Путятін підписав Сімодський трактат, за яким встановлювалося, що «кордони між Росією та Японією будуть проходити між островами Ітуруп і Уруп», а Сахалін оголошений «нерозділеним» між Росією та Японією. В результаті до Японії відійшов також острів Шикотан[4]. Острів входили до шічо (округу) Немуро префектури Хоккайдо, Японія.

Острови Ітуруп, Кунашир, Шикотан та Хабомаї опинилися під контролем СРСР в результаті окупації островів радянськими військами в 1945 року під час японсько-радянської війни[5].

Поселення, економікаРедагувати

У 1940 році на острові було японське поселення на 1499 осіб. Зараз є два поселення: Малокурильське (раніше Шикотан) з населенням 2244 осіб (2006) і Крабозаводське (раніше Анама) з населенням 925 осіб (2006). Основні види економічної діяльності: рибальство та рибне господарство. Головні морські продукти: ламінарієві, краби, тріска.

СвітлиниРедагувати

Дивись такожРедагувати

Проблема Північних територій.

ПриміткиРедагувати

  1. Згідно позиції Японії острів є виключно японським та знаходиться в окрузі Немуро префектури Хоккайдо. Адже вона вважає Південні Курили своїми. Росія вважає острів своїм, що знаходиться в Южно-Курильському районі Сахалінської області, Курильські острови всі визнає власними
  2. а б Згідно позиції Японії
  3. а б Згідно позиції Росії
  4. Сімодський договір(рос.)
  5. Японія натякнула РФ на референдум на Курилах і нагадала про українців Далекого Сходу

ПосиланняРедагувати