Шестниково (Новгородська область)

населений пункт у Росії

Шестниково (рос. Шестниково) — присілок у Боровицькому районі Новгородської області Російської Федерації.

присілок Шестниково
Шестниково
Країна Росія Росія
Суб'єкт Російської Федерації Новгородська область
Муніципальний район Боровицький район
Поселення Прогреське сільське поселення
Код ЗКАТУ: 49206846030
Код ЗКТМО: 49606446231
Основні дані
Населення 1
Поштовий індекс 174408
Географічні координати: 58°25′00″ пн. ш. 33°57′45″ сх. д. / 58.4166666666947733688175504° пн. ш. 33.96250000002777369° сх. д. / 58.4166666666947733688175504; 33.96250000002777369Координати: 58°25′00″ пн. ш. 33°57′45″ сх. д. / 58.4166666666947733688175504° пн. ш. 33.96250000002777369° сх. д. / 58.4166666666947733688175504; 33.96250000002777369
Часовий пояс MSK (UTC+3)
Мапа
Шестниково (Росія)
Шестниково
Шестниково

Шестниково (Новгородська область)
Шестниково
Шестниково

Мапа

Населення становить 1 особу. Належить до муніципального утворення Прогреське сільське поселення.

Історія ред.

До 1927 року населений пункт перебував у складі Новгородської губернії. У 1927-1944 роках перебував у складі Ленінградської області.

Орган місцевого самоврядування від 2010 року — Прогреське сільське поселення[1].

Населення ред.

Чисельність населення
2000[2]2001[2]2002[2]2003[2]2004[2]2005[2]2006[2]
5556664
2007[2]2008[2]2009[2]2010[3]
1111

Примітки ред.

  1. Закон Новгородской области «О преобразовании некоторых муниципальных образований, входящих в состав территории Боровичского муниципального района...» : [рос.] : [арх. 05.06.2020] // Новгородская областная Дума : закон от 30.03.2010 № 715-ОЗ. — 2010. — 30 марта. — Дата звернення: 15 липня 2021 року.
  2. а б в г д е ж и к л Генеральный план Прогресского сельского поселения. Том 1. Современное положение. Архів оригіналу за 13 квітня 2016. Процитовано 13 квітня 2016.
  3. Всероссийская перепись населения 2010 года. 12. Численность населения муниципальных районов, поселений, городских и сельских населённых пунктов Новгородской области. Архів оригіналу (PDF) за 2 лютого 2014. Процитовано 2 лютого 2014.