Шемякін Михайло Михайлович
Михайло Михайлович Шемякін (нар. 4 травня 1943, Москва, РРФСР) — російський і американський художник, скульптор. Лауреат Державної премії Російської Федерації, народний художник Кабардино-Балкарії, народний художник Адигеї, почесний доктор ряду вищих навчальних закладів.
Шемякін Михайло Михайлович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 4 травня 1943[1][2][…] (81 рік) Москва, СРСР | |||
Країна | СРСР США[4] Росія[4] Франція[4] | |||
Навчання | Петербурзька академія мистецтв | |||
Діяльність | художник, скульптор, письменник | |||
Напрямок | символізм[2] | |||
Твори | Діти — жертви вад дорослих | |||
Батько | Q24937480? | |||
Мати | Q60834750? | |||
Діти | Q61197491? | |||
Вчене звання | Почесний зарубіжний член РАМd | |||
Роботи в колекції | Художній інститут Чикаго | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Шемякін Михайло Михайлович у Вікісховищі | ||||
Біографія
ред.Значна частина дитинства пройшла в НДР. В 1957, у віці 14 років повернувся в СРСР, в Ленінград, де був прийнятий в середню художню школу при Інституті живопису, скульптури та архітектури імені І. Ю. Рєпіна, де навчався з 1957 по 1961 рік. Був відрахований за «естетичне розбещення» однокурсників і невідповідність нормам соцреалізму.
З 1959 по 1971 рік працював листоношею, вахтером, протягом п'яти років працював такелажником в Ермітажі.
У 1962 році в клубі російського журналу «Зірка» відкрилася перша виставка. У 1967 році заснував групу художників «Петербург». Разом з філософом Володимиром Івановим створив теорію метафізичного Синтетизму, присвячену пошукам нових форм іконопису, заснованих на вивченні релігійного мистецтва різних епох і народів. Два роки був послушником в Псково-Печорському монастирі.
Після численних арештів виставок, конфіскацій робіт і примусових заходів медичного характеру в психіатричних лікарнях[5] в 1971 році був вигнаний з СРСР. На думку Шемякіна, ініціатором переслідування часто були не правоохоронні органи, а Спілка художників СРСР.
Після вигнання з СРСР жив в Парижі, в 1981 році переїхав до Нью-Йорка. У Парижі влаштовував виставки і публікував роботи своїх колег — російських художників і письменників-нонконформістів. У жовтні 1990 року підписав «Римське звернення».
Розпочаті в 1960-і роки дослідження мистецтва всіх часів і народів виросли в колекцію образів, структурованих за технічними, історичними і філософськими категоріями, за що був удостоєний п'яти почесних докторських ступенів. Ця колекція стала основою для створення Інституту філософії та психології творчості (Франція).
У 2000 році заснував Уявний музей в місті Хадсон, штат Нью-Йорк, де організовуються виставки по тематиці досліджень. У 2002—2003 роках створив для російського каналу «Культура» 21 серію циклу «Уявний музей Михайла Шемякіна». З 2009 року в Фонді художника Михайла Шемякіна в Санкт-Петербурзі організовує виставки за матеріалами своїх досліджень. У 2013 році випустив перші каталоги підсумків досліджень.
Примітки
ред.- ↑ SNAC — 2010.
- ↑ а б RKDartists
- ↑ Sokolov M. N. Shemyakin, Mikhail // Grove Art Online / J. Turner — [Oxford, England], Houndmills, Basingstoke, England, New York: OUP, 2017. — doi:10.1093/GAO/9781884446054.ARTICLE.T078165
- ↑ а б в LIBRIS — 2014.
- ↑ Пресса России: карательная психиатрия возвращается? [Архівовано 20 лютого 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
Посилання
ред.- Шемякин: «Об этом времени напишут тома по психиатрии» // Відео [Архівовано 18 серпня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- «Я син офіцера флоту і радітиму з того, що у Севастополь увійдуть американці?!» — російський художник, громадянин США Шемякін про окупацію Криму. ВІДЕО (22.11.2018) на censor.net.ua [Архівовано 22 листопада 2018 у Wayback Machine.]