Шем'ячичі — московський княжий рід, відгалуження Московських Даниловичів, правителів Великого князівства Московського, нащадки Дмитра Шем'яки (?—1453).

У 1446 р. Дмитро Шем'яка, син князя Юрія Дмитровича Звенигородського, захопивши Москву й осліпивши Василія ІІ, заволодів великокняжим столом. Після смерті Дмитра Шем'яки його син Іван (у 1454) і вдова (у 1456) емігрували до Великого князівства Литовського, де отримали Рильськ і Новгород-Сіверський. Іван Дмитрович Шем'яка (? — бл. 1485). Його син Василь Шем'яка (?—?) у 1500 перейшов на службу до Івана III Васильовича. Отримав у володіння відвойовані у Литви Путивль і Радогощ, а також Малий Ярославець і низку волостей на р. Угрі. Брав участь у багатьох військових акціях великого князя московського, зокрема в поході на підтримку Михайла Глинського (1508). У 1517—1518 звинувачений у державній зраді, але був виправданий. У 1523 знову схоплений за тим же звинуваченням. Помер в ув'язненні у 1529. Зі смертю його дітей рід Шем'ячичів перестав існувати.

РодовідРедагувати

Джерела та літератураРедагувати

ПосиланняРедагувати