Вікіпедія

Шельфовий льодовик Бранта

Шельфовий льодовик Бранта (англ. Brunt Ice Shelf) — шельфовий льодовик на березі Керда у Східно-Антарктичному шельфовому архіпелазі землі Котса. Він розташований у східній частині моря Ведделла між льодовиком Доусона-Лембтона і язиком льодовика Станкомб-Віллс. Його край, що відколюється, відомий окремо як льодовиковий фронт Бранта[1] і займає площу 6 500 км²[2].

Шельфовий льодовик Бранта
англ. Brunt Ice Shelf
Шельфовий льодовик Бранта. Карта розташування: Антарктида
Шельфовий льодовик Бранта
Шельфовий льодовик Бранта
75°18′18″ пд. ш. 23°53′1.32″ зх. д. / 75.30500° пд. ш. 23.8837000° зх. д. / -75.30500; -23.8837000
Країна Антарктида Антарктида
Регіон Земля Королеви Мод
CMNS: Шельфовий льодовик Бранта у Вікісховищі

Шельф був відкритий у березні 1904 року під час Шотландської національної антарктичної експедиції (1902-1904) під керівництвом Вільяма Спіерса Брюса. Учасники експедиції "Витривалість" (1914-1917) британського полярного дослідника Ернеста Шеклтона також бачили його в січні 1915 року.

На шельфовому льодовику був розташований базовий табір експедиції Королівського товариства (1955-1959), який згодом був продовжений як станція Галлей і зараз підтримується Британською антарктичною службою. Комітет з антарктичних топонімів Великої Британії назвав шельфовий льодовик у 1960 році на честь британського метеоролога Девіда Бранта (1886-1965), який ініціював експедицію Королівського товариства у 1955 році[3].

У лютому 2021 року від решти шельфового льодовика відокремився табличний айсберг площею 1270 км², названий А-74[4]. Це стало результатом приблизно десятирічного розтріскування, яке простягалося від льодовикових торосів Макдональда до язика льодовика Станкомб Віллс[5].

У січні 2023 року від шельфового льодовика Бранта відколовся айсберг А-81 площею 1550 км²[4][6][7]. Причиною стала тріщина під назвою «Прірва-1» («Chasm-1»), яка повністю розколола льодовик. У Британській Антарктичній службі заявили, що відокремлення айсберга від шельфового льодовика є «частиною природної поведінки льодового шельфу Бранта»[8].

В травні 2024 року від шельфового льодовика Бранта відколовся айсберг A-83. Після від'єднання айсберг потрапив у пастку щільного морського льоду, але ситуація змінилася, коли лід почав розпадатися. Супутникові знімки з «Landsat 9» продемонстрували маршрут айсберга та його взаємодію з навколишнім середовищем[9][10].

Примітки

ред.
  1. ↑ SCAR Composite Gazetteer. data.aad.gov.au (англ.). Процитовано 29 листопада 2023.
  2. ↑ Jan De Rydt, G. Hilmar Gudmundsson, Thomas Nagler, Jan Wuite, Edward C. King (2018). Recent rift formation and impact on the structural integrity of the Brunt Ice Shelf, East Antarctica.
  3. ↑ Stewart, John (2011). Antarctica: an encyclopedia (англ.) (вид. 2nd ed). Jefferson, N.C: McFarland 惘. с. 239. ISBN 978-0-7864-3590-6.
  4. ↑ а б 1550 km² groß | Erste Aufnahmen vom abgebrochenen Antarktis-Rieseneisberg. www.kleinezeitung.at (нім.). 21 березня 2023. Процитовано 29 листопада 2023.
  5. ↑ Brunt Ice Shelf in Antarctica calves. British Antarctic Survey (англ.). Процитовано 29 листопада 2023.
  6. ↑ Sentinel-2 captures Antarctica’s new iceberg. www.esa.int (англ.). Процитовано 29 листопада 2023.
  7. ↑ Antarktis-Küste - Eisberg grösser als Kanton Luzern ist am Südpol abgebrochen. srf.ch (нім.). 24 січня 2023.
  8. ↑ В Антарктиді від шельфового льодовика відірвався величезний айсберг, розміром з Лондон // Дивогляд 5.UA, 24.01.2023
  9. ↑ The Great Antarctic Escape of Iceberg A-83. // By Kathryn Hansen. September 17, 2024
  10. ↑ У Антарктиці почав рух величезний айсберг. 19.09.2024, 16:05

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шельфовий_льодовик_Бранта&oldid=43858634