Шевня-Дольна

село в Польщі, Люблінське воєводство, Замойський повіт

Шевня-Дольна (пол. Szewnia Dolna) — село в Польщі, у гміні Адамув Замойського повіту Люблінського воєводства. Населення — 374 особи (2011[1]).

Село
Шевня-Дольна
пол. Szewnia Dolna
Колишня православна церква, нині костел

Координати 50°37′ пн. ш. 23°09′ сх. д. / 50.617° пн. ш. 23.150° сх. д. / 50.617; 23.150Координати: 50°37′ пн. ш. 23°09′ сх. д. / 50.617° пн. ш. 23.150° сх. д. / 50.617; 23.150

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Замойський повіт
Гміна Адамув
Населення 374 особи (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 84
Поштовий індекс 22-442
Автомобільний код LZA
SIMC 0885412
OSM r7171684  ·R
Шевня-Дольна. Карта розташування: Польща
Шевня-Дольна
Шевня-Дольна
Шевня-Дольна (Польща)
Шевня-Дольна. Карта розташування: Люблінське воєводство
Шевня-Дольна
Шевня-Дольна
Шевня-Дольна (Люблінське воєводство)
Мапа

Історія ред.

1620 року вперше згадується церква східного обряду в селі[2].

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, населення села Шевня майже порівну становили польськомовні греко-католики та римо-католики[3].

У міжвоєнні 1918—1939 роки церква була закрита та опечатана, а пізніше перетворена на римо-католицький костел, за іншими даними зруйнована в липні-серпні 1938 року[2].

За німецької окупації 1939—1944 років у Шевні діяла українська школа[4].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Населення ред.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 188 37 127 24
Жінки 186 37 108 41
Разом 374 74 235 65

Див. також ред.

Примітки ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шевня-Дольна

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. а б Крип'якевич І., Крип'якевич Р. Матеріали до історії церков Холмщини і Підляшшя // Холмщина і Підляшшя : іст.-етногр. дослідж. — Київ : Родовід, 1997. — С. 152.
  3. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 370. (рос. дореф.)
  4. Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 418.
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.