Швехат (річка)

Швехат
Швехат
48°8′15.00000010001″ пн. ш. 16°33′37.080000100006″ сх. д. / 48.13750° пн. ш. 16.56030° сх. д.
Витік
• координати	48°4′43.680000100004″ пн. ш. 15°55′44.040000100002″ сх. д. / 48.07880° пн. ш. 15.92890° сх. д.
Гирло	Дунай
• координати	48°8′16.080000099995″ пн. ш. 16°33′36.720000099994″ сх. д. / 48.13780° пн. ш. 16.56020° сх. д.
Басейн	басейн Дунаю
Країни:	Австрія
Регіон	Нижня Австрія
Довжина	62 км
Притоки:	Медлінг, Лізінгd, Triestingd, Kalter Gangd і Petersbach[d]
	Медіафайли у Вікісховищі

Швехат (нім. Schwechat) — річка в Нижній Австрії, права притока Дунаю.

Стікає у вигляді кількох струмків із висоти близько 750 м^{[джерело не вказане 1503 дні]} над рівнем моря з найвищої гори Віденського лісу Шепфля. У Клаузен-Леопольдсдорфі струмки зливаються й одержують назву Швехат. Тече загалом у східному напрямку протягом 62 км до однойменного міста, де впадає в Дунай. Площа басейну близько 1182 км²^[1].

Найважливіші притоки:

праві: Гройсбах (Groisbach), Тристінг, Кальтер-Ганг (Kalter Gang);
ліві: Саттельбах (Sattelbach), Медлінг, Петерсбах (Petersbach), Лізинг. Великі міста за течією: Баден і Швехат.

Назва

Назва річки походить від середньоверхньонімецького swechant, що означає «смердючий»^[2]^[3]. Цей епітет виправданий тільки починаючи від Бадена, де в річку впадають сірковмісні струмки^[4].

Лісосплав

Від 1667 до 1939 року ділянку Швехата від Клаузен-Леопольдсдорфа до Бадена використовували для лісосплаву. З цією метою за течією облаштували водозливи для підняття рівня води в мілких місцях, де могли накопичуватися сплавлювані колоди. Головний водозлив (німецькою Klause) був розташований біля Клаузен-Леопольдсдорфа, ще 13 були облаштовані на притоках Швехата. На західній околиці Бадена ліс перенаправлявся до Меллерсдорфа (див. Трайскірхен) і далі вже суходолом до Відня^[5].

1756 року дерев'яний головний водозлив замінено кам'яною спорудою, що збереглася донині. Від 1803 року для транспортування з Бадена до Відня стали використовувати канал Вінер-Нойштадт^[de].

Спортивний туризм

За підвищеного рівня води Швехат на відрізку від Клаузен-Леопольдсдорфа до Бадена може використовуватися для водного туризму. Складність сплаву оцінюють на рівні II за міжнародною шкалою складності річок^[en]^[6].

Примітки

↑ Bundesministerium für Landwirtschaft, Regionen und Tourismus: Flächenverzeichnis der Flussgebiete: Donaugebiet von der Enns bis zur Leitha, Beiträge zur Hydrografie Österreichs, стр. 119. www.bmnt.gv.at. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 8 лютого 2021.
↑ W. Besch, A. Betten, O. Reichmann, S. Sonderegger. Sprachgeschichte. 4. Teilband. — 2004. — С. 3531.
↑ W. Wackernagel. Wörterbuch Zum Altdeutschen Lesebuch. — Basel, 1839. — С. 285.
↑ H. Küpper. Geologie und Grundwasservorkommen im südlichen Wiener Becken. — 1954. — С. 183.
↑ V. E. Riebe. Der Wiener Neustädter Schiffahrtskanal. Geschichte eines niederösterreichischen Bauwerkes von seinem Entstehen bis zur Gegenwart nach archivalischen Quellen : [нім.]. — Wiener Neustadt : Verlag Gutenberg, 1936.
↑ Deutscher Kanu Verband. Auslandsführer : [нім.]. — ISBN 3-924580-81-2.

[1] Bundesministerium für Landwirtschaft, Regionen und Tourismus: Flächenverzeichnis der Flussgebiete: Donaugebiet von der Enns bis zur Leitha, Beiträge zur Hydrografie Österreichs, стр. 119. www.bmnt.gv.at. Архів оригіналу за 4 квітня 2019. Процитовано 8 лютого 2021.

[2] W. Besch, A. Betten, O. Reichmann, S. Sonderegger. Sprachgeschichte. 4. Teilband. — 2004. — С. 3531.

[3] W. Wackernagel. Wörterbuch Zum Altdeutschen Lesebuch. — Basel, 1839. — С. 285.

[4] H. Küpper. Geologie und Grundwasservorkommen im südlichen Wiener Becken. — 1954. — С. 183.

[5] V. E. Riebe. Der Wiener Neustädter Schiffahrtskanal. Geschichte eines niederösterreichischen Bauwerkes von seinem Entstehen bis zur Gegenwart nach archivalischen Quellen : [нім.]. — Wiener Neustadt : Verlag Gutenberg, 1936.

[6] Deutscher Kanu Verband. Auslandsführer : [нім.]. — ISBN 3-924580-81-2.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]