Шведська Сонячна система

Шведська Сонячна система — найточніша і найбільша у світі модель Сонячної системи.[1] Всі об'єкти Сонячної системи та відстані між ними подані у масштабі 1:20 000 000. Модель займає територію всієї Швеції. Проект започаткований у 1989 році шведськими вченими — фізиком Нільсом Бреннінгом та астрономом Йоста Гамом. Спонсорами створення моделі були Служба з роботи з туристами Стокгольму, а також низка музеїв, театрів та наукових установ.

Центром моделі є арена Еріксон Глоб — найбільша у світі сферична будівля, яка розташована у Стокгольмі. Арена у моделі зображує Сонце, а її розмір (110 м) прийнятий за діаметр Сонця з короною. Згідно з розмірами арени пропорційно розраховувалися розміри інших об'єктів та відстані до них. До 1998 року було встановлено більшість планет. Крім Сонця і планет в інсталяції також присутні деякі супутники планет, карликові планети, комети, астероїди, транснептунові об'єкти і межа геліосфери.[2]. Останній об'єкт — астероїд 4 Веста, встановлений 6 серпня 2017 року.

Таблиця ред.

Сортування — за віддаленістю від Сонця
Об'єкт Відстань від Еріксон Глоб Розміри (діаметр) Фото Місцезнаходження Дата встановлення Коментарі
Сонце 71 м (диск)
110 м (включаючи корону)
  Стокгольм
59°17′36″ пн. ш. 18°04′59″ сх. д. / 59.293556° пн. ш. 18.0832361° сх. д. / 59.293556; 18.0832361
19 лютого 1989 Для дотримання масштабу куля будівлі прийнятий за діаметр Сонця з короною.
Меркурій 2,9 км 25 см   Міський музей Стокгольма[2]
59°19′11″ пн. ш. 18°04′16″ сх. д. / 59.31972° пн. ш. 18.07111° сх. д. / 59.31972; 18.07111
1998
Венера 5,5 км 62 см   Стокгольм, Королівський технологічний інститут
59°21′10″ пн. ш. 18°03′30″ сх. д. / 59.3528833° пн. ш. 18.0585500° сх. д. / 59.3528833; 18.0585500
8 червня 2004 Модель Венери була створена американцем Деніелом Оберті і розміщена в експозиції у день проходження Венери по диску Сонця. 11 червня 2011 року куля впала і розбилася. Копія Венери була виставлена ​​тільки після жовтня 2012 року.
Земля і Місяць 7,6 км 65 см і 18 см   Стокгольм, Шведський музей природознавства, планетарій Cosmonova[2]
59°22′07″ пн. ш. 18°03′16″ сх. д. / 59.368806° пн. ш. 18.05444° сх. д. / 59.368806; 18.05444
59°22′08″ пн. ш. 18°03′15″ сх. д. / 59.36889° пн. ш. 18.054361° сх. д. / 59.36889; 18.054361
до 2000 Для дотримання масштабу кулька Місяця знаходиться в сусідньому залі музею.
Марс 11,6 км 35 см   Торговий центр Mörby centrum[2], община Дандерид
59°23′54″ пн. ш. 18°02′11″ сх. д. / 59.39833° пн. ш. 18.036472° сх. д. / 59.39833; 18.036472
до 2000 Куля зроблена з міді фінським художником Гейккі Гапаненом. На моделі зображені позначення декількох хімічних елементів, найпоширеніших на цій планеті.
(433) Ерос 11,7 км 2 мм х 0,7 мм х 0,7 мм Стокгольм, школа общини Дандерид
59°23′38″ пн. ш. 18°02′41″ сх. д. / 59.39389° пн. ш. 18.04472° сх. д. / 59.39389; 18.04472
14 лютого Зроблено із золота до Дня Святого Валентина. Має об'єм 0,98 мм³.
36614 Салтіс 11,7 км <1 мм   Стокгольм, школа общини Сальтшебаден, поблизу Стокгольмської обсерваторії
59°16′21″ пн. ш. 18°18′17″ сх. д. / 59.27250° пн. ш. 18.30472° сх. д. / 59.27250; 18.30472
14 січня 2010 Астероїд виявлений 2000 року з цієї обсерваторії.
4 Веста 16,4 км 2,6 см   Гімназія у місті Тебю
59°26′24″ пн. ш. 18°03′47″ сх. д. / 59.44000° пн. ш. 18.0631000° сх. д. / 59.44000; 18.0631000
06 вересня 2017[3]
Юпітер 40 км 7,2 м Центр кільцевого перехрестя в аеропорті Стокгольм-Арланда, Мерста.
59°38′58″ пн. ш. 17°55′50″ сх. д. / 59.6495889° пн. ш. 17.9306611° сх. д. / 59.6495889; 17.9306611
до 2000 Двовимірна конструкція, яка використовується для квіткової декорації проте в майбутньому тут планують побудувати нову тривимірну модель[2].
306367 Нут 60 км 0,2 мм Парк в общині Алсіке
59°43′14″ пн. ш. 17°48′11″ сх. д. / 59.72056° пн. ш. 17.803194° сх. д. / 59.72056; 17.803194
до 2000 Крихітна точка, яка нанесена на карту Сонячної системи, що розташована серед скульптур на космічну тематику.
Сатурн 73 км 6,1 м Уппсала, площа Цельсія
59°51′34″ пн. ш. 17°38′14″ сх. д. / 59.85944° пн. ш. 17.63722° сх. д. / 59.85944; 17.63722
13 червня 2009[4] Об'єкт, що є двовимірним зображенням планети, розташований неподалік старовинної обсерваторії Андерса Цельсія в центрі міста. Композиція відкрита в Міжнародний рік астрономії. Кілька шкіл Уппсали створили «супутники Сатурна», які претендують на включення до складу загальної «Сонячної системи»[5].
Уран 124 км 2,6 м Уппланд, община Левстабрук жовтень 2012[6] Раніше скульптура була встановлена ​​в парку Фурувікс[2] в точці 60°24′31″ пн. ш. 17°52′36″ сх. д. / 60.40861° пн. ш. 17.876806° сх. д. / 60.40861; 17.876806, мала діаметр 2,6 м, відстань від «Сонця» становила 124 км; проте вона була знищена вандалами[7].
Комета Галлея 204 км Науковий центр Балтазара, місто Шевде
58°23′14″ пн. ш. 13°51′11″ сх. д. / 58.38722° пн. ш. 13.85306° сх. д. / 58.38722; 13.85306
16 грудня 2009 Фактично створені чотири «комети». Три, що представляють собою малюнки школярів, знаходяться на вулиці; четверта, створена за допомогою лазера і хмари газу, знаходиться всередині.
Нептун 229 км 2,5 м   Парк міста Седергамн
61°18′08″ пн. ш. 17°03′20″ сх. д. / 61.30222° пн. ш. 17.055694° сх. д. / 61.30222; 17.055694
29 жовтня 1998[8] Місцезнаходження Нептуна було вибрано в зв'язку з тим, що основними заняттями жителів Седергамн здавна були рибальство і мореплавство, яким протегує бог морів Нептун. Модель зроблена з акрилової фарби і вночі сяє синім кольором і вночі підсвічується зсередини блакитним світлом.
Плутон і Харон 300 км 12 см і 6 см Селище Дельсбу
61°47′49″ пн. ш. 16°33′00″ сх. д. / 61.797083° пн. ш. 16.550139° сх. д. / 61.797083; 16.550139
до 2000 Обидві кулі розташовані на березі найпівденнішого з озер Деллен. Ці озера з'явилися в результаті зіткнення великого метеорита із Землею близько 90 мільйонів років тому. Кулі спочивають на підставках, виконаних у вигляді надгробків[2] (як відомо, Плутон — божество смерті), які зроблені з рідкісного мінералу делленіт, що видобувається тільки в цьому районі.
28978 Іксіон 360 км 6,5 см Науковий центр Технікус, місто Гернесанд
62°37′49″ пн. ш. 17°56′12″ сх. д. / 62.630472° пн. ш. 17.93667° сх. д. / 62.630472; 17.93667
18 квітня 2002
Комета Свіфта-Туттля 390 км <1 см Науковий центр Креатівум, місто Карлсгамн
56°11′39″ пн. ш. 14°51′09″ сх. д. / 56.19417° пн. ш. 14.85250° сх. д. / 56.19417; 14.85250
Ерида 510 км 13 см Бізнес-парк Уместан, місто Умео
63°50′11″ пн. ш. 20°15′45″ сх. д. / 63.836611° пн. ш. 20.262639° сх. д. / 63.836611; 20.262639
6 грудня 2007 Позолочена кулька на честь міфу про яблуко розбрату: саме Ерида кинула на весіллі царя Фессалії Пелея і богині Фетіди в середині залу золоте яблуко Гесперид з написом «найкрасивішій», що породило суперечку богинь Афродіти, Афіни і Гери, кому з них воно призначалося, що в підсумку призвело до Троянсьої війни.
90377 Седна 810 км 10 см   Науковий центр Текнікенс-Гус, місто Лулео[9]
65°36′59″ пн. ш. 22°08′06″ сх. д. / 65.616528° пн. ш. 22.13500° сх. д. / 65.616528; 22.13500
8 грудня 2005
Межа геліосфери 950 км п'єдестал і табличка   Шведський інститут космічної фізики, місто Кіруна
67°50′27″ пн. ш. 20°24′34″ сх. д. / 67.84083° пн. ш. 20.409583° сх. д. / 67.84083; 20.409583
Перед входом до інституту встановлені п'єдестал і відповідна інформаційна табличка, але власне об'єкта, який би символізував кордон геліосфери, поки що не встановлено.

Примітки ред.

  1. Крейг Глендей (2014 року, ред.): Guinness World Records 2015 , sid. 24. [Архівовано 10 лютого 2022 у Wayback Machine.] перевірено 16 травня 2016 (англ.)
  2. а б в г д е ж Tours of Model Solar Systems — Sweden Solar System July 14, 15, 17, 2000 [Архівовано 12 квітня 2011 у Wayback Machine.] (англ.) на сайті internal.psychology.illinois.edu
  3. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 березня 2018. Процитовано 27 березня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  4. Gå på Saturnus i Uppsala, upplev solen bortom molnen i Dalarna [Архівовано 27 березня 2018 у Wayback Machine.] (швед.) (англ.) на сайті popularastronomi.se , 12 червня 2009
  5. Pressmeddelande Saturnus i Uppsala! [Архівовано 8 грудня 2020 у Wayback Machine.] (швед.) на сайті space.irfu.se
  6. Larsgöran Svensson. Uranus landade i Lövsta [Архівовано 17 лютого 2018 у Wayback Machine.] (швед.) на сайті arbetarbladet.se, 14 жовтня 2012
  7. Uranus kan placeras i Lövstabruk [Архівовано 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] (швед.) на сайті unt.se , 22 березня 2012
  8. Neptunus i Söderhamn [Архівовано 24 березня 2020 у Wayback Machine.] (швед.) на сайті hjalm.org
  9. Luleå är Sedna [Архівовано 14 серпня 2016 у Wayback Machine.] (швед.) на сайті kuriren.nu , 17 листопада 2005

Посилання ред.