Відкрити головне меню

Ісаак Ізраїлевич Шварц (6 січня 1879(18790106), Миколаїв — 26 жовтня 1951, Москва) — учасник революційного руху, більшовицький діяч. 1-й керівник органів державної безпеки Радянської України (Голова Всеукраїнської НК у 1918–1919).

Шварц Ісаак Ізраїлевич


 
Партія: КПРС
Народження: 6 (18) січня 1879
Миколаїв, Херсонська губернія, Російська імперія[1]
Смерть: 26 жовтня 1951(1951-10-26)[1] (72 роки)
Москва, СРСР[1]
Громадянство: СРСР
Нагороди:
орден Червоної Зірки

БіографіяРедагувати

Народився 6 січня 1879(18790106) року в місті Миколаїв, у родині робітника. З 13-річного віку працює учнем у ливарній майстерні, потім ливарником на арматурному заводі в Миколаєві. Учасник соціал-демократичних гуртків у Миколаєві та Одесі; висланий до Якутії, втік до Швейцарії, згодом вів роботу з відновлення більшовицьких організацій у 1905 році в Катеринославі, з 1906 на Уралі. У 1911 слухач партійної школи в Лонжюмо, уповноважений Закордонної організаційної комісії зі скликання партійної конференції, член Російської організаційної комісії з підготовки 6-ї Всеросійської конференції РСДРП (1912) в Празі. Сім разів заарештовувався і засилався до Східного Сибіру, шість разів утікав.

Після Лютневої революції 1917 вів партійну роботу в Україні, член бюро обласного комітету РСДРП(б) Донбасу та Криворіжжя. У 1918–1920 рр. один з керівників більшовицького підпілля в Україні. У 1918 році делегат 1-го з'їзду Компартії України, член ЦК, голова Всеукраїнської НК (12.1918-03.1919); уповноважений ЦК РКП(б) на Донбасі. З 1921 року голова ЦК Союзу гірників, з 1925 член Президії ВЦРПС. З 1930 року на господарській роботі: керуючий трестом «Союзвугілля», у 1931–1938 керуючий об'єднанням «Союзсланець». У 1938 організував Всесоюзну науково-дослідну лабораторію лікувальних речовин. У 1941–1945 рр. налагодив у лабораторії виробництво сульфамідних емульсій та дисперсій, препаратів з антибіотиками та вітамінами. З 1949 заступник директора Московського хіміко-фармацевтичного заводу.

Делегат 9-го, 11-17-го з'їздів Компартії. На 10-му і 12-му з'їздах компартії обирався членом ЦКК; на 13-16-му з'їздах — членом ЦК; на 17-му — кандидат у члени ЦК ВКП(б). З 1946 персональний пенсіонер.

Нагороди та відзнакиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Шварц Исаак Израилевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

ЛітератураРедагувати

ПосиланняРедагувати