Шастун Ігор Михайлович
Ігор Михайлович Шастун — старший сержант окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
| Ігор Шастун Шастун Ігор Михайлович | |
|---|---|
 Старший сержант | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
23 лютого 1993 м. Маріуполь, Донецька область, Україна |
| Смерть |
1 квітня 2022 (29 років) м. Маріуполь Донецької області (загинув у ході російського вторгнення в Україну 2022 року) |
| Національність | українець |
| Псевдо | «Маяк» |
| Військова служба | |
| Приналежність |
 Україна |
| Вид ЗС |
 МВС |
| Рід військ |
 Національна гвардія |
| Формування |
 Полк «Азов» |
| Війни / битви | Російсько-українська війна |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Життєпис
ред.Ігор Шастун народився 23 лютого 1993 року в Маріуполі на Донеччині. Після закінчення загальноосвітньої школи працював на металургійному комбінаті імені Ілліча (2012—2015). Прямо на робочому місці в 2015 році одержав повістку та пішов служити в морську прикордонну службу. За шість років дослужився до старшого сержанта та був призначений командиром прикордонного катера. У 2021 році контракт закінчився, він почав служити в полку «Азов» Національної гвардії України. З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну разом з азовцями перебував на передовій.
Загибель
ред.Загинув 1 квітня 2022 внаслідок авіаудару по перехрестю вулиці Зелінського і проспекту Миру. Осколком Ігорю відірвало ногу і йому не змогли надати медичну допомогу через щільний бій.. Помер від втрати крові. Цивільні поховали його біля дев`ятиповерхівки. [1][2][3].
Родина
ред.У загиблого залишилася мати Неля та рідний брат Микита, який 23 лютого 2022 року приєднався до свого старшого брата й також ніс службу на Азовсталі в складі полку «Азов» НГУ, а тепер перебуває в російському полоні[3]. Він нагороджений медаллю «За військову службу Україні»[4].
Нагороди
ред.- Орден «За мужність» II ступеня (2022, посмертно) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі;
- Орден «За мужність» III ступеня (2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, зразкове виконання службового обов'язку.
Примітки
ред.- ↑ Терещук, Галина (12 грудня 2022). Після російського полону почав розмовляти тільки українською мовою ‒ розповідь азовця. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 24 грудня 2022.
- ↑ "Жінки зі сталі": про що говорять та на що сподіваються рідні захисників Маріуполя?. https://podrobnosti.ua (укр.). 10 серпня 2022. Процитовано 24 грудня 2022.
- ↑ а б Коваленко, Анастасія (30 серпня 2022). «Ми не слабкі зовсім, ми сталеві»: чотири історії «Жінок зі сталі». https://divoche.media (укр.). Процитовано 24 грудня 2022.
- ↑ Ковкрак, Нава, Варшинін та інші: президент нагородив гвардійців і поліцію з Маріуполя. 45 – посмертно. Новинарня (укр.). 18 травня 2022. Процитовано 24 грудня 2022.
Джерела
ред.- Указ Президента України від 25 березня 2022 року № 168/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- Указ Президента України від 15 червня 2022 року № 409/2022 «Про відзначення державними нагородами України»