Шарль Барб'є
Ніколя-Шарль-Марі Барб'є де ла Сер (фр. Nicolas-Charles-Marie Barbier de La Serre, 1767-1841) — французький військовий, винахідник так званої «нічної абетки».
| Шарль Барб'є | |
|---|---|
| фр. Charles Barbier de La Serre | |
.jpg) | |
| Народився | 18 травня 1767 Валансьєнн, Нор, Нор-Па-де-Кале, Франція |
| Помер | 22 квітня 1841 (73 роки) Париж, Франція |
| Поховання | Пер-Лашез[1] і Grave of Barbier de la Serred |
| Країна | .svg){kind=small} Франція |
| Діяльність | винахідник, криптограф |
| Знання мов | французька |
| Військове звання | капітан |
| Рід | Barbier de La Serred |
Біографія
ред.Уродженець департаменту Нор, служив в армії в часи абсолютизму, отримавши чин капітана артилерії; під час революції 1789—1794 років емігрував і повернувся до Франції за часів Першої імперії. В армії займався проблемами шифрування повідомлень, та за запитом Наполеона в 1808 році розробив так звану «нічну абетку» — спосіб кодування повідомлень, який дозволяв їх одержувачам читати тексти повідомлень «наосліп» — в темряві й безшумно[2].
У 1820 році Барб'є звернувся до директора паризької Національної школи для сліпих дітей Гійє з пропозицією продемонструвати «нічну абетку» для учнів школи, але Гійє поставився до пропозиції Барб'є вельми прохолодно. На наступний рік Барб'є звернувся з тією ж пропозицією до наступного директору школи — Пінье, який поставився до пропозиції винахідника більш прихильно. Барб'є виступив перед учнями й запропонував їм використовувати для спілкування аркуші паперу з написами, виконаними нічною азбукою. Учні сприйняли абетку Барб'є дуже добре, оскільки використовувалася ними система запису Гаюї була набагато складнішою для використання, ніж прості візерунки з точок. Барб'є також передбачив інструменти для запису текстів сліпими — спеціальну дошку для письма і гострий інструмент для нанесення точок.
Серед учасників презентації був 12-річний Луї Брайль, який визнав абетку Барб'є дуже перспективною і вніс ряд пропозицій щодо її модифікації, зокрема, запропонував скоротити матрицю Барб'є розміром 6 × 6 рядів до 6 точок в 2 ряду, щоб легше сприймати запис. Барб'є поставився неприязно до ідеї 12-річного хлопчика і відхилив його пропозиції. А через 3 роки Луї Брайль розробив власний рельєфно-крапковий шрифт, який отримав велике поширення в світі.
Барб'є помер у 1841 році, похований на кладовищі Пер-Лашез (53 ділянка)[3].
Нічна абетка
ред.Система кодування Барб'є являла собою квадрат Полібія, в якому кожен звук французької мови, включаючи дифтонги і трифтонги, зображується двозначним кодом, характеризує його місце в таблиці.
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | a | i | o | u | é | è |
| 2 | an | in | on | un | eu | ou |
| 3 | b | d | g | j | v | z |
| 4 | p | t | q | ch | f | s |
| 5 | l | m | n | r | gn | ll |
| 6 | oi | oin | ian | ien | ion | ieu |
Система Барб'є, незважаючи на свою зручність, володіла тим не менш рядом недоліків[4]:
- побудована на фонетичній основі, що ускладнює облік правил орфографії;
- в ній відсутні комбінації для розділових знаків, цифр, нот, математичних символів і т. д.;
- великий розмір сітки незручний для дотикального сприйняття.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Bauer P. Deux siècles d'histoire au Père Lachaise — Versailles: 2006. — P. 77. — ISBN 978-2-914611-48-0
- ↑ What is Braille?. American Foundation for the Blind. Архів оригіналу (web) за 19 листопада 2007. Процитовано 2 квітня 2008.
- ↑ Paul Bauer, Deux siècles d'histoire au Père Lachaise, Mémoire et Documents, 2006 (BookSources/9782914611480 ISBN 978-2-914611-48-0), p. 77
- ↑ Mellor, C. Michael (2006). Louis Braille: A Touch of Genius. Boston, MA: National Braille Press. ISBN 0-939173-70-0.
Посилання
ред.- Biographie (фр.)
- Présentation du tableau et du matériel [Архівовано 26 жовтня 2010 у Wayback Machine.] (фр.)