Шара Жієнкулова
Шара Баймолдакизи Жієнкулова (каз. Шара Баймолдақызы Жиенқұлова; справжнє ім'я Гулшара (каз. Гүлшара), у шлюбі Жандарбєкова; 18 липня 1912, Вєрний, Семиріченська область, Російська імперія — 21 травня 1991, Алмати, Казахська РСР) — казахська танцівниця, освітянка, народна артистка Казахської РСР (1938).
| Шара Жієнкулова | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народилася |
18 липня 1912[1] Вірний, Q21195469?, Пітерський район | |||
| Померла |
21 травня 1991[1] (78 років) Алма-Ата, Казахська РСР, СРСР | |||
| Громадянство |
 СРСР | |||
| Діяльність | акторка | |||
| IMDb | nm1138738 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
Біографія ред.
Шара з роду Каракєсєк племені Аргин[2]. Гульшара Жієнкулова була 14-тою дитиною в родині Баймолди Жієнкулова, купця Першої гільдії з Вірного (нині Алмати). У 1929-1930 роках навчалася на історичному факультеті Казахського педагогічного інституту (нині Казахський національний педагогічний університет)[3].
Головним педагогом та наставником для Шари виявився досвідчений балетмейстер театру, колишній соліст Большого театру та партнер всесвітньо відомої Анни Павлової Олександр Артемович Олександров. Він дав Шарі гарну основу російського класичного танцю і постійно звертав увагу до необхідність національного характеру мистецтва. Результатом їхньої спільної роботи став «Таттімбєт», який досі вважається одним із найкращих казахських танців.
Перша роль Шари Жієнкулової у Казахському драматичному театрі імені Ауєзова — Пуліш у п'єсі Беімбета Майліна «Майдан». Виконувала ролі Енлік, Карагоз у п'єсах «Енлік — Кебек», «Карагоз» Мухтара Ауезова та ін.
Коли 13 січня 1934 року вперше піднялася завіса нового Казахського Державного музичного театру в Казахстані одним із яскравих моментів у спектаклі «Айман — Шолпан» (музична драма Мухтара Ауезова) став перший національний казахський танець «Келіншек». Його вигадала, поставила і сама виконала Шара Жієнкулова, і це був початок казахської хореографії.
Виконувала народні танці в музичній драмі «Айман — Шолпан» Мухтара Ауезова, в операх «Киз Жібек», «Жалбир» та «Єр Таргин» Є. Г. Брусіловського. Жієнкулова танцювала партію «Мамир» у першому казахському національному балеті «Калкаман — Мамир» (1938). 1938 року зіграла роль Балим у фільмі «Амангельди». Спільно з балетмейстером Л. А. Жуковим здійснила постановку балету І. Н. Надірова «Көктем» («Весна», 1940).
У 1940—1962 роках працювала в Казахській філармонії; у 1962—1966 роках була керівником ансамблю пісні та танцю КазРСР.
У 1966—1975 роках Шара Жієнкулова працювала директором Алматинського хореографічного училища імені О. Селезньова. Її учениці – народна артистка КазРСР Г. Талпакова; заслужені артистки КазРСР К. Карабалінова, Б. Байжуманова та ін. У 1965 році в алматинському хореографічному училищі Шара Жієнкулова відкриває «Народне відділення», у неї з'являються учні та послідовники.
Шара Жієнкулова багато їздила республікою, вивчаючи побут, традиції та звичаї різних регіонів. В результаті цих поїздок з'явилися танці: «Таттімбет», «Айжан киз», «Кара жорга», «Кирик киз». У 1936 та 1958 роках брала участь у декадах казахської літератури та мистецтва в Москві.
Шару Жієнкулову називають «діамантом» музично-пластичного мистецтва. Вона відрізнялася дивовижною грацією, але особливо незвичайним був малюнок рук, рухи пальців, голови. Для неї Гульфайрус Ісмаїлова намалювала картину «Казахський вальс». Та ж назва носить одна з найвідоміших постановок Жієнкулової, створена на музику Латиф Хаміді. «Казахський вальс» був вперше представлений групою танцівниць на сцені Великого театру в Москві в 1958 на Декаді казахської літератури та мистецтва, а надалі неодноразово показувався на радянських і зарубіжних сценах.[4]
Померла 21 травня 1991 року, через 40 днів після смерті сина Болата Жандарбєкова. Похована поряд із сином на Кенсайському цвинтарі Алмати.[5]
Сім'я ред.
Одружилася з Курманбєком Жандарбєковим в 1928 році. Син — Болат Жандарбєков (9 лютого 1932 — 23 березня 1991), письменник, автор історичної дилогії «Сакі» («Томіріс» / «Подвиг Ширака»).
Фільмографія ред.
| Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
|---|---|---|---|---|
| 1938 | ф | Амангельди | Амангелді | Балим, дружина Амангельди |
| 1954 | ф | Дочка степів | ||
| 1957 | ф | Наш любий лікар | Біздің сүйікті дәрігер | балетмейстер |
Нагороди ред.
- Заслужена артистка Казахської РСР (1936)
- Орден «Знак Пошани» (1936)[6]
- Народна артистка Казахської РСР (1938)
- Орден Леніна (1959)
- Державна премія Казахської РСР (1968)
- Орден Трудового Червоного Прапора (1972, 1982)
- Медаль «За бойові заслуги» (СРСР)
- Медаль «За трудову відзнаку»
Пам'ять ред.
- У столиці Казахстану в місті Астана названо вулицю на честь Шари Жієнкулової.
- 17 жовтня 2012 року на честь 100-річчя танцівниці, педагога, Народної артистки КазРСР Шари Жієнкулової видано пам'ятну марку в серії «Пам'ятні, ювілейні дати та свята».
Примітки ред.
- ↑ а б Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ Бір тамшы жас. «Жас қазақ» ұлттық апталық газеті (рос.). 16 грудня 2016. Архів оригіналу за 19 лютого 2019. Процитовано 17 березня 2021.
- ↑ Жиенкулова, Шара Баймолдиновна // Казахстан. Національна енциклопедія. — Алмати : Қазақ энциклопедиясы, 2005. — Т. II. — ISBN 9965-9746-3-2. (рос.)
- ↑ Казахський вальс // Казахстан. Національна енциклопедія. — Алмати : Қазақ энциклопедиясы, 2005. — Т. III. — ISBN 9965-9746-4-0. (рос.)
- ↑ Легенда по имени Шара. Архів оригіналу за 23 грудня 2021. Процитовано 23 грудня 2021.
- ↑ Указ Президиума Верховного Совета СССР от 26 мая 1936 года «О награждении работников Казахского государственного музыкального театра и Казахской музыкальной филармонии»