Відкрити головне меню

Купецька гільдія (від нім. Gilde «об'єднання») — основна форма організації людей, які зайняті торгівлею. Запозичена назва від середньо-нижньо-німецького нім. gilde (від старо-німецького нім. gilda, gelda, gildomia — «плата»; сучасне нім. Geld — «гроші»), пізніше — «біржа». Дотичні поняття нім. Zunft, Hanse — «цех», «унія»[1].

Зміст

ІсторіяРедагувати

У давній Русі об'єднання корпорацій «гостей» (купців) відомі принаймні з XII століття. У XVI—XVII ст. це були корпорації «суконної сотні» та «гостинної сотні». «Посадські люди» також ділилися на майнові категорії: кращі, середні й молодші (з XVI ст. «першостаттейні», «середьостаттейні» і «незаможні»).

На землях Речі Посполітої торговельні гільдії формально існували принаймні з 14 століття (фактично раніше).

В Російській імперії вперше слово «гільдія» з'явилося в регламенті Комерц-колегії царя Петра I (1719 р.). При встановленні гільдій в цьому регламенті за основу було взято степеневий поділ «посаду». Вже у регламенті від 1721 р. Головного магістрату замість «купецьких» оголошено про заснування двох гільдій «регулярних громадян».

  • До 1-ї гільдії відносилися банкіри, крупні купці, доктори й аптекарі, ювеліри, іконописці та живописці.
  • У 2-у гільдію входили дрібні торговці, власники «заїжджих дворів» і ремісники.

У 1724 р. в Москві гільдіями названі три шари «посадського» торгово-промислового населення (поділ відбувався за майновою ознакою). У 17401760 рр. гільдійний поділ посаду знову став колишній без законодавчого підтвердження — три статтейний. У маніфесті Катерини II від 17 березня 1775 р. населення розділене на

  • міщан (з капіталом менше 500 російських рублів) і
  • купців (якщо їх капітал був понад 500 рублів).

Купецтво звільнялося від фіскальної «подушної податі» і поділялося на три гільдії. Під час податковий реформи 1775 р. для запису в гільдії визначені були наступні розміри капіталу:

  • 3-я гільдія від 500 до 1 тис. рублів,
  • 2-я гільдія від 1 до 10 тис. рублів,
  • 1-а гільдія від 10 тис. рублів.

Для отримання гільдійного свідоцтва слід було сплатити в державну скарбницю мито 1 % від встановленого капіталу. Надалі розміри оголошеного капіталу і мита мінялися, вводилися нові фіскальні збори Російської імперії. У 1836 р. третя гільдія була скасована. У 1885 р. було введено пропорційне оподаткування гільдійних підприємств і почався занепад гільдій. У 1898 р. після реформи промислового обкладання податками (було відокремлено придбання станових купецьких прав від вибірки промислового і торгового свідоцтв) ведуча роля гільдій впала, але вони продовжували існувати до самого державного Жовтневого перевороту 1917 року (утворення СРСР).

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • «Гильдии», «Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия» (БЭКМ), 2005 год (рос.)
  • В. Н. Разгон «Сибирское купечество в XVIII — первой половине XIX века.» Алтайский государственный университет, 1999. ISBN 5-7904-0109-0 (рос.)

ПосиланняРедагувати