Відкрити головне меню

Володимир Георгійович Шапошников (25 травня (6 червня) 1870(18700606), Вольськ — 3 жовтня 1952, Київ) — радянський хімік-органік і інженер-хімік, член Академії наук Української РСР.

Володимир Георгійович Шапошников
Shaposhnikov.gif
Народився 25 травня (6 червня) 1870(1870-06-06)
Вольськ
Помер 3 жовтня 1952(1952-10-03) (82 роки)
Київ
Поховання Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність хімік
Alma mater Петербурзький технологічний інститут
Сфера інтересів хімічна технологія волокнистих речовин і фарбників
Заклад Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
Відомі учні Войцех Алоїзій Свєнтославський
Член НАН України і Академія наук СРСР

БіографіяРедагувати

Народився 25 травня (6 червня) 1870 року в місті Вольську (зараз Саратовської області Росії). Закінчив курс у петербурзькому технологічному інституті в 1893 році. Потім служив на приватних мануфактурах в Іваново-Вознесенську. З 1895 року перейшов в Санкт-Петербурзький технологічний інститут на посаду лаборанта при фарбувальної лабораторії. У 18961897 роках перебував у закордонному відрядженні для підготовки до професури. У 1898 році запрошений професором до Київського політехнічного інституту, на кафедру хімічної технології, по відділу фарбувальних і волокнистих речовин.

Восени 1919 — взимку 1920 року — професор Північнокавказького політехнічного інституту в Катеринодарі, академік ВУАН (1921). У 1928 році очолював лабораторію в Київському інституті народного господарства.

 
Могила Володимира Шапошникова.

Помер 3 жовтня 1952 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка №33, ряд 2, місце 5).

ПраціРедагувати

Надрукував в спеціальних технічних журналах:

  • «О бучении хлопчатобумажных тканей в котлах Матер-Платта»,
  • «О классификации красящих веществ»,
  • «О роли щавелевой кислоты при вытравках по индиго»,
  • «Об азониевых хромогенах и их производных»,
  • «Об анализе анилинового масла по объемному способу путем бромирования»,
  • «О новых голубых красящих веществах ряда тионинов»,
  • «О новом способе получения азофенина»,
  • «О конденсациях хинондихлординиминов с аминами»,
  • «О сухих поглотительных трубках для органического анализа»,
  • «О поглощении пигментов мерсеризованным хлопчатобумажным волокном»,
  • «Опыт рациональной номенклатуры в рядах азиновых и азозиниевых красящих веществ» та інше.

Статті по технічній освіті:

  • «Мюльгаузенская химическая школа»,
  • «Техническое и профессиональное образование в Швейцарии»,
  • «К вопросу о высшем химико-техническом образовании в России»,
  • «О преподавании химии».

Видав також: «Програма для практичних занять з фарбувальної технології на мануфактурах і в лабораторії» (Київ).

ПосиланняРедагувати