Шамівка

колишнє село в Знам'янському районі, Кіровоградська область, Україна

Шамівка — колишнє село Знам'янського району Кіровоградської області. Село підпорядковувалося — Дмитрівській сільській раді.

село Шамівка
Країна Україна Україна
Область Кіровоградська область
Район Знам'янський район
Рада Дмитрівська сільська рада
Основні дані
Засноване 1760
Населення
Географічні дані
Географічні координати 48°47′37″ пн. ш. 32°43′15″ сх. д. / 48.79361° пн. ш. 32.72083° сх. д. / 48.79361; 32.72083Координати: 48°47′37″ пн. ш. 32°43′15″ сх. д. / 48.79361° пн. ш. 32.72083° сх. д. / 48.79361; 32.72083
Місцева влада
Карта
Шамівка. Карта розташування: Україна
Шамівка
Шамівка
Шамівка. Карта розташування: Кіровоградська область
Шамівка
Шамівка
Мапа
Мапа

Історія ред.

Засноване 1760 р. російським генерал-поручиком та сербським полковником Іваном (за іншими даним — Самуїлом) Хорватом[1][2].

Станом на 1774 р., за даними співробітника Російської академії наук Йогана Антона Гюльденштедт, у селі було 40 будинків та млин. Власником села був майор Хорват[3], правдоподібно — один із синів засновника села.

 
Шамівський замок, зруйнований більшовиками у 1920х рр.
 
Шамівський замок, зруйнований більшовиками у 1920х рр.

У 1786 або 1787 збудовано дерев'яну церкву Різдва Богородиці. Поряд із церквою посаджено садок[4]. Також у селі було зроблено садок з парниками, городами та оранжереєю[2]. Станом на 1856 р. Шамівка належала Хорватам та мала 104 двори[5]. Наприкінці ХІХ ст. у Шамівці проживало 220 чоловіків[2].

Відомі люди, пов'язані з селом ред.

Народились ред.

  • Арсеній (Іващенко) (1831—1903) — письменник, історик.
  • Сергій Георгійович Зубкович (1923—2009) — радянський вчений.
  • Василь Харламович Шкафер (1919—1978) — Герой Соціалістичної Праці[6].
  • Ілля Кирилович Шкафар — учасник Другої світової війни[7].
  • Водолазька Тамара Карпівна (23 березня 1919 — 17 січня 2009) — депутат Верховної Ради УССР, почесний громадянин м. Ковель (Волинська область).
  • Ткаченко Лариса Олександрівна — кандидат філологічних наук, доцент, завідувачка кафедрою української філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. Свящ. Г. И. Сорокин. Местечко Дмитровка. Опыт историко-статистического и этнографического описания. Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 8 квітня 2017. 
  2. а б в Чорний ліс: Єпископ Арсеній (Іващенко). Чорний ліс та його околиці. Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 8 квітня 2017. 
  3. Иоганн Антон Гюльденштедт. Путешествие Елисаветградской провинцией. Архів оригіналу за 19 березня 2017. Процитовано 8 квітня 2017. 
  4. Хронологико-историческое описание церквей, епархий Херсонской и Таврической. Архів оригіналу за 9 квітня 2017. Процитовано 8 квітня 2017. 
  5. Пивовар А. В. — Алфавіти поселень Олександрійського повіту. Архів оригіналу за 19 листопада 2017. Процитовано 8 квітня 2017. 
  6. Василь Харламович Шкафер. Архів оригіналу за 7 квітня 2017. Процитовано 7 квітня 2017. 
  7. Электронная книга памяти. Архів оригіналу за 8 квітня 2017. Процитовано 7 квітня 2017.