Вікіпедія

Шамрило Тимофій Власович

Шамри́ло Тимофі́й Вла́сович (16 [29] грудня 1905(19051229), Ніжин, Чернігівська губернія, Російська імперія — вересень 1941, поблизу с. Гатне, Київська область, Українська РСР, СРСР) — український радянський політичний і державний діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання. Член Ревізійної комісії КП(б)У (1938—1941). Голова Ревізійної комісії КП(б)У (1940—1941).

Шамрило Тимофій Власович
Народився 16 (29) грудня 1905
Ніжин, Ніжинський повіт, Чернігівська губернія, Російська імперія
Помер вересень 1941 (35 років)
Гатне, Київський (Святошинський) район, Київська область, Українська РСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 Російська республіка
 УНР
 Українська Держава
 Українська РСР
 СРСР
Діяльність державний діяч
Alma mater НТУУ КПІ ім. Ігоря Сікорського
Учасник німецько-радянська війна
Партія КПРС
Автограф

Біографія ред.

Народився 16 (29) грудня 1905(19051229) року в місті Ніжин Чернігівської губернії у родині столяра. Батько — Шамрило Влас Потапович, мати — Шамрило Уляна Логвинівна. Родина походила з села Безуглівки Ніжинського району.

У березні 1917 — вересні 1925 року — ремонтний робітник 8-ї дільниці служби шляхів станції Ніжин, у вересні 1925 — травні 1926 року — стрілочник станції Ніжин. У травні 1926 — серпні 1928 року — відповідальний секретар місцевого комітету профспілки залізничників станції Ніжин Московсько-Київсько-Воронезької залізниці.

Член ВКП(б) з вересня 1926 року.

У жовтні 1928 — грудні 1930 року — студент робітничого факультету Київського політехнічного інституту.

У лютому 1931 — липні 1936 року — студент і партійний організатор Київського індустріального інституту. Здобув спеціальність інженера-механіка.

У жовтні 1936 — липні 1937 року — інженер-механік моторного цеху Дарницького автобронетанкового ремонтного заводу міста Києва.

У серпні 1937 — лютому 1938 року — 2-й секретар Дарницького районного комітету КП(б)У міста Києва.

17 лютого — квітень 1938 року — 1-й секретар Дарницького районного комітету КП(б)У міста Києва.

27 квітня — 27 травня 1938 року — виконувач обов'язки 3-го секретаря Київського міського комітету КП(б)У. 27 травня 1938 — 19 травня 1939 року — 3-й секретар Київського міського комітету КП(б)У.

26 червня 1938 року був обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання від Дарницької виборчої округи міста Києва.

З 1 жовтня 1938 року — член Комісії по попередньому розгляду скарг та клопотань про помилування при Президії Верховної Ради УРСР[1].

19 травня 1939 — серпень 1941 року — 2-й секретар Київського міського комітету КП(б)У. Член штабу оборони Києва 1941, під час якої загинув. Офіційно вважався зниклим безвісти.

У 2011 році членами Археологічного патріотично-пошукового об'єднання «Дніпро-Україна» Олександром Васильком і Олексієм Білошенком під час польового пошуку на місці фортифікаційних укріплень було знайдено останки оборонця Києва, які були того ж року ідентифіковані як останки Тимофія Шамрила. Ці останки та останки ще 127-ми бійців і командирів Червоної армії були перепоховані на військовому меморіалі поблизу Свято-Покровського храму в с. Гатному Києво-Святошинського району[2]. Однак, у 2018 році були викриті масштабні фальсифікації АППО «Дніпро-Україна» при ідентифікації знайдених цим об'єднанням останків, в тому числі і останків Т. В. Шамрила.[3][4]

У 1975–2017 роках на честь Т. В. Шамрила було названо вулицю[5][6] в Шевченківському районі міста Києва.

Примітки ред.

  1. ↑ ЦДАГО. Ф. 1. Оп. 6. Спр. 538. Арк. 213.
  2. ↑ Тайна Тимофея Шамрыло: про оборону Киева и золотую кассу подполья [Архівовано 17 грудня 2011 у Wayback Machine.] // tov-sergeant.livejournal.com. — 2011. — 4 ноября. (рос.)
  3. ↑ Приоткрытая тайна «Тимофея Шамрыло»? [Архівовано 28 жовтня 2020 у Wayback Machine.] // Форум REIBERT.info (рос.)
  4. ↑ Сказка? Везение? Быль!!! (о фальсификациях «Днепр-Украина») // Форум REIBERT.info (рос.)
  5. ↑ Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 31 березня 1975 року № 302 «Про найменування та перейменування вулиць і площ м. Києва на честь міст-героїв та героїв Великої Вітчизняної війни» // Державний архів м. Києва. Ф. Р-1. Оп. 8. Спр. 1384. Арк. 406–408. (Бюлетень виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих. — 1975. — № 5. — С. 1–3.) [Архівовано з першоджерела 1 березня 2013.]
  6. ↑ Рішення Київської міської ради від 12 жовтня 2017 року № 186/3193 «Про перейменування вулиці у Шевченківському районі міста Києва» // Хрещатик. — 2017. — № 114 (5027). — 3 листопада. — С. 7. [Архівовано з першоджерела 28 жовтня 2019.]

Посилання ред.

Джерела ред.

  • Вулиці Києва. Довідник / за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1995. — 352 с. — ISBN 5-88500-070-0.
  • Заборин Дмитрий. Приоткрытая тайна Тимофея Шамрыло [Архівовано 21 березня 2019 у Wayback Machine.] // Книга памяти Украины 1941–1945 : электронная база данных. (рос.)
  • Филиппов С. Г. Территориальные руководители ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — М. : РОССПЭН, 2016. — 679 с. — ISBN 978-5-8243-2057-2. (рос.)
  • Шамрило Тимофій Власович : облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 5, арк. 280.
  • Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 80.
  • Список депутатів, обраних до Верховної Ради УРСР // Вісті [ЦВК УРСР] : газета. — Київ, 1938. — № 148 (5338). — 29 червня. — С. 1.
  • ЦДАГО України, ф. 1, оп. 62, спр. 6, арк. 99.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Шамрило_Тимофій_Власович&oldid=41006441