Відкрити головне меню

Шамбінаго Сергій Костянтинович

російський письменник, літературознавець, фольклорист

Шамбінаго Сергій Костянтинович (6 (18) серпня 1871, Москва — 20 листопада 1948, Москва) — російський письменник, літературознавець, фольклорист. Доктор філологічних наук (1914), професор Московського університету (1914), с 1914 — професор Московського университету. Учень  Всеволода Міллера (1848–1913).

Шамбінаго Сергій Костянтинович
Народився 6 (18) серпня 1871
Москва, Російська імперія
Помер 20 листопада 1948(1948-11-20) (77 років)
Москва, СРСР
Поховання Введенське кладовище
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union (1924–1955).svg СРСР
Діяльність письменник
Alma mater Історико-філологічний факультет Московського державного університетуd
Сфера інтересів History of Russian literatured
Заклад Московський державний університет імені Ломоносова
Науковий ступінь доктор філологічних наук[d]
Відомі учні Yury Borevd
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора

Wikisource-logo.svg Роботи у Вікіджерелах

Головні роботи в області давньоруської літератури, російського фольклору, історії театру.

Похований у Москві, на Введенському кладовищі.

Наукова діяльністьРедагувати

В 1896 закінчив історико-філологічний факультет Московського університету.

В 1914 захистив докторську дисертацію за темою: «Пісні часів царя Івана Грозного» («Песни времени царя Ивана Грозного»). З 1914 також — професор Московського університету.

Сергій Шамбінаго склав збірки текстів «Пісні-памфлети XVI ст.» («Песни-памфлеты XVI в.»(рос.), 1913), Старини старовинні («Былины старины»(рос.), 1938), здійснив наукове редагування і коментування книг «Народні російські легенди» («Народные русские легенды»(рос.), 1914) Олександра Афанасьєва, «Стародавні російські вірші зібрані Кіршею Даниловим[ru]» («Древние Российские стихотворения, собранные Киршею Даниловым»(рос.), 1938), підготував наукове видання «Слова о полку Ігоревім» (1912; 1913; 1917; 1934 — з Вячеславом Ржигою[ru]), склав вільну редакцію «Задонщини» («Сказання про Мамаєве побоїще» — «Сказание о Мамаевом побоище»(рос.), 1907). Вивчав спадок Олександра Островського.

ТвориРедагувати

  • (рос.)Старая Москва. М., 1903;
  • (рос.)Повести о Мамаевом побоище / С. К. Шамбинаго; Отделение русского языка и словесности Императорской академии наук. — СПб. : Типография Академии наук, СПб., [1906]. — VIII, 376, 190 с. — (Сборник Отделения русского языка и словесности Императорской Академии наук; т. LXXXI ; № 7). — (в пер.);
  • (рос.)Трилогия романтизма (Н. В. Гоголь). М., 1911;
  • (рос.)Театр и народные развлечения в Москве в XVIII в. // Москва в её прошлом и настоящем. Т. 7. М., [1911];
  • (рос.)История русской народной словесности. [Литогр. курс лекций]. [М.], 1914;
  • (рос.)Театр времени Петра II и Анны Иоанновны // История русского театра. Т. 1. М., 1914;
  • (рос.)Повести о начале Москвы // Труды Отдела древнерусской литературы. 1936. Т. 3;
  • (рос.)А. Н. Островский — (Жизнь замечательных людей) — М.: Журнально-газетное объединение, 1937.
  • Загадочный «перевод» нач. 30-х XIX в. // Уч. зап. Мос. гор. пед. ин-та им. В. П. Потёмкина. 1946. Т. 7. Вып. 1.

«Слово о полку Игоревім»Редагувати

  • Повести о Мамаевом побоище // СОРЯС. 1906. Т. 81, № 7. С. 88—134;
  • (рос.)«Слово о полку Игореве» / Ред., пер. и объяснения приват-доцента С. К. Шамбинаго. М.: Универсальная б-ка, 1912 (5 вид., останнє — 1917);
  • (рос.)«Слово о полку Игореве» // История рус. лит-ры. М., 1916. Т. 1. С. 170–187;
  • (рос.)«Слово о полку Игореве». История и характеристика текста // Слово — 1934. С. 179–198;
  • (рос.)Художественные переложения «Слова» // Там же. С. 199–228; (совм. с В. Ф. Ржигой) [подгот. текста С., пер., комм.] // Там же. С. 65—74, 77—85, 231–296;
  • (рос.)Слово о полку Игоревѣ, ИгорА сына СвятъславлА, внука Ольгова / Древнерус. текст, подгот. к печати В. Ржигой и С. Шамбинаго, написанный и иллюстрированный палехским мастером Иваном Голиковым. М.: Academia, 1934 (переизд.: М., 1959);
  • (рос.)Слово о полку Игореве // История рус. лит-ры. М.; Л., 1941 Т. 1. Литература XI — начала XIII века. С. 394–402; (совм. с В. Ф. Ржигой) [подгот. текста С., пер. и примеч.] // Слово — 1961. С. 9—17, 21—29, 313–335.

ДжерелаРедагувати

  • (рос.)Кудрявцев И. 50 лет научно-педагогической деятельности С. К. Шамбинаго // За педагогические кадры. 1945. 20 нояб. № 37. С. 2. (Моск. гор. пед. ин-т им. В. П. Потемкина);
  • (рос.)Водовозов Н. В. С. К. Шамбинаго (1871–1948) // ТОДРЛ. 1949. Т. 7. С. 481–486;
  • (рос.)Гудзий Н. К. Изучение русской литературы в Московском университете (Дооктябрьский период). М, 1958. С. 59—61.
  • (рос.)Чертков Л. Н. Шамбинаго, Сергей Константинович // Краткая литературная энциклопедия — Глав. ред. А. А. Сурков[ru] — М.: Советская энциклопедия, 1975. Т. 8.
  • (рос.)Творогов О. В. Шамбинаго Сергей Константинович // Энциклопедия «Слова о полку Игореве»: В 5 т. Т. 5. Слово Даниила Заточника—Я. Дополнения. Карты. Указатели. — СПб.: Дмитрий Буланин, 1995. — С. 214–216.

ПосиланняРедагувати