Шаленство свободи
«Шаленство свободи» (англ. Freedom's Fury) — документальний фільм 2006 року американського режисера Коліна К. Грея. Прем'єра відбулася 7 вересня 2006 року в Угорщині, де цей фільм переглянуло 47 тисяч глядачів. У Росії фільм показаний не був. Фільм демонструвався на Варшавському міжнародному кінофестивалі 12 жовтня 2007 року.
Шаленство свободи | |
|---|---|
| Freedom's Fury | |
 | |
| Жанр | документальний історичний |
| Режисер | Колін К. Грей |
| Продюсер | Квентін Тарантіно, Люсі Лью, Крістін Лейсі |
| У головних ролях | Дєже Дярматі, Марк Спітц, Агеєв Віктор Іванович і Міклош Мартін |
| Композитор | Les Halld |
| Кінокомпанія | Cinergi Pictures Entertainment Moving Picture Institute WOLO Entertainment |
| Дистриб'ютор | Netflix |
| Тривалість | 90 хв. |
| Мова | англійська, угорська |
| Локалізація | фільм не озвучили українською мовою для прокату в Україні |
| Країна |  США |
| Рік | 2006 |
| IMDb | ID 0322332 |
Сюжет
ред.Незадовго до кінця Другої світової війни у 1945 році Угорщина була звільнена від нацистів радянськими військами. Радість угорців від звільнення незабаром змінилась розчаруванням: виявилося, що на зміну одному тоталітарному режимові прийшов інший.
До 1956 року (рік літніх Олімпійських ігор в Мельбурні), напруженість у відносинах угорського суспільства з встановленим Москвою компрадорським урядом сягнула найвищої точки та вилилась в масове повстання і, в результаті, у справжню революцію. Угорська революція була жорстоко придушена радянськими військами протягом двох тижнів. У тому ж році, коли ще не пройшла в головах людей пам'ять про вторгнення радянських військ, Ради та Угорщина зустрілися в іншому бою — в найважливішому матчі турніру з водного поло на Мельбурнських олімпійських іграх. Угорці були налаштовані не зламатися під натиском радянської команди, гра була агресивною і запам'яталася як одна з найбільш безкомпромісних і красивих ігор в історії водного поло на Олімпійських іграх.
Режисер Колін Грей відтворив в цьому фільмі події 1956 року — доленосного року для історії Угорщини. Фільм розповідає епізод угорської революції, здійсненої національною командою з водного поло. Розповідь веде легендарний американський плавець Марк Спітц. Люсі Лью і Квентін Тарантіно є виконавчими продюсерами фільму.
Знімальна група
ред.- Меган Рейні Аронс — режисер / сценарист / оператор
- Кілін Кейт Грей — режисер / сценарист / оператор
- Джозеф Міко — оператор
- Крістін Лейсі — продюсер
- Лес Халл — композитор
- Майкл Роджерс — режисер монтажу
- Тор Халвоссен — співпродюсер
- Люсі Лью — виконавчий продюсер
- Емі Соммер — виконавчий продюсер
- Ендрю Вайна — виконавчий продюсер
- Квентін Тарантіно — виконавчий продюсер
Критика, фестивалі
ред.Фільм отримав позитивні відгуки та високу оцінку за його інтригуючий погляд на дуже важливі контроверсійні події міжнародного значення[1][2][3].
Деякі відгуки
ред.- «Картина далека від суто спортивного документального фільму. Це вже спортивна драма, яка також зачіпає і політичні питання» — Джейсон Фергюсон («Orlando Weekly»)[4].
- «Спорт і політику за залізною завісою переглядають у захоплюючому, хоча і традиційному, документальному фільмі „Шаленство свободи“, який згадує тиск, який чинився росіянами на зголоднілих до свободи угорців в матчі з водного поло на Олімпійських іграх 1956 року» — Расселл Едвардс («Variety»)[5].
- «Квентін Тарантіно дав своє ім'я чималій кількості проєктів, але повнометражний документальний фільм про угорське водне поло повинен стати однією з найбільш незвичайних записів у його фільмографії» — Майкл Брук («Kinoblog»)[6].
- «Я не можу говорити за глядачів, які пережили ті часи, але як той, хто дізнається про описувані у фільмі події вперше, я вважав документальний фільм дуже захоплюючим і бачу його серед найкращих документальних фільмів, які були показані на недавньому кінофестивалі Tribeca» — Чарлі Прінс («Cinema Strikes Back»)[7].
- «Цей документальний фільм буде представляти інтерес насамперед для тих, хто цікавиться історією Олімпійських ігор та Холодної війни. Це досить простий фільм з візуальної точки зору і мудрий з точки зору оповідання» — Браннаван Гнаналнгам («The Lumière Reader»)[8].
Фестивальні покази
ред.«Шаленство свободи» був показаний на наступних фестивалях[9]:
- Hungarian Film Week 2006
- Global Peace Festival 2006
- Waterfront Film Festival 2006
- Bahama Film Festival 2006
- Cinequest 2006
- Tribeca Film Festival 2006
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Nikola Krastev (5 травня 2006). Hungary: New Film Revisits 1956 Water-Polo Showdown. RFE/RL. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 19 листопада 2011.
- ↑ Martha Fischer. Tribeca Review: Freedom's Fury. Moviefone.com. Архів оригіналу за 10 липня 2012. Процитовано 19 листопада 2011.
- ↑ Charlie Prince (6 червня 2006). Tribeca Film Festival: Freedom's Fury. Cinema Strikes Back. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 19 листопада 2011.
- ↑ Джейсон Фергюсон. (23 ноября 2006). Freedom's Fury. Orlando Weekly. Архів оригіналу за 21 січня 2013. Процитовано 28 вересня 2012. [Архівовано 2016-04-12 у Wayback Machine.]
- ↑ Расселл Эдвардс. (10 апреля 2007). Freedom's Fury. Variety. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 28 вересня 2012.
- ↑ Майкл Брук. Freedom’s Fury (d. Colin K. Gray/Megan Raney, 2006, US). Kinoblog. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 28 вересня 2012.
- ↑ Чарли Принс. (6 июня 2006). Tribeca Film Festival: Freedom’s Fury. Cinema Strikes Back. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 28 вересня 2012.
- ↑ Браннаван Гнаналнгам. (24 июля 2007). Game of Lives: Freedom’s Fury. The Lumière Reader. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано 28 вересня 2012. [Архівовано 2013-02-09 у Wayback Machine.]
- ↑ Freedom's Fury Overview. FilmBaby.com. Архів оригіналу за 17 січня 2012. Процитовано 19 листопада 2011.