Соломон I

Соломон I
Соломон I
Salamon
	Соломон I
Король Угорщини
Початок правління:	1063
Кінець правління:	1074
Попередник:	Бела I
Наступник:	Ґеза I
Дата народження:	1052
Місце народження:	невідомо
Дата смерті:	1087
Місце смерті:	невідомо
Поховання	Пула
Дружина:	Юдита Швабська
Династія:	Арпади, Ярославичі
Батько:	Андрій I
Мати:	Анастасія Ярославна

Соломон I (1052 — 1087) — король Угорщини у 1063–1074 роках. Онук Великого князя Київського Ярослава Мудрого та його другої дружини Інґіґерди.

Біографія

Народився у 1052 році у родині Андрія I, короля Угорщини та його дружини княжни Анастасії Київської, доньки Ярослава Мудрого.

У 1055 році батько оголосив його спадкоємцем трону, відсторонивши свого брата Белу. Через деякий час останній, скориставшись повстаннями поган, призвав з Польщі на допомогу Болеслава II. Зрештою король Андрій у 1060 та 1061 роках зазнав поразки й загинув. Соломон вимушений був тікати за кордон.

У 1063 році, після смерті Бели І, Соломон, за допомогою німецьких військ, повернув собі угорську корону. Сини Бели І не змогли виступити проти нього, визнавши зверхність нового короля.

У 1065—1066 р. Соломон одружився з Юдитою Швабською. В цьому шлюбі народилась донька Софія: вийшла заміж за графа Поппо з Бергу (Poppo of Berg-Schelklingen), третього сина Генріха І з Бергу.

Перш за все королю доводилось відбивати зовнішні напади печенігів. У 1067 році він брав участь у війні своїх кузенів з карантанцями і венеційцями. У 1074 році між королем Соломоном I та братами Гезою І і Ласло розпочалася боротьба за угорський престол. 26 лютого 1074 року у битві на Кемейській рівнині Соломон I завдав поразки Гезі І, проте на поміч останньому прийшов Ласло. За підтримки польського короля Болеслава ІІ Сміливого він розгромив військо короля 14 березня 1074 року у битві при Модьороді (район сучасного Будапешта). Новим королем Угорщини став Геза І. Соломон звернувся по допомогу до німецького імператора Генріха IV, але зазнав невдачі і у 1081 році визнав королем Угорщини Ласло І (який став королем після смерті Гези І у 1077 році).

Протягом 1083—1085 років Соломон намагався повернути собі престол. У 1083 році він узяв участь у змові проти короля Ласло І, але заколот не вдався — і Соломон утік до печенігів, де одружився з дочкою хана Кетешка і обіцяв у разі його підтримки у боротьбі за угорський престол віддати печенігам Трансильванію. Спільно з військами печенігів він 1085 року вдерся до Угорщини, проте зазнав поразки під Кішвардою (сучасний північний схід Угорщини). У березні 1087 року Соломон загинув під час походу печенігів на Візантію.