Шавія[1], шавійя[2] (англ. shawiya; фр. chaoui; самоназв — ташавіт) — мова зенетської групи північноберберської гілки берберо-лівійської сім'ї афразійської мовної надродини[1]. Поширена в північно-східній частині Алжиру (на кордоні з Тунісом) — головним чином в горах Орес. Мова берберського народу шавія (на мові шавія — išawiyen). Виділяється кілька діалектів: діалекти Батни, Айн Бейди, Арріси та Хеншели. Чисельність носіїв, станом на 1993 рік, близько 1,4 млн чоловік[1].

Шавія
chaoui, tachawit
Поширена вАлжир
Регіонгори Орес
Носії1,4 млн чел
Писемністьарабська абетка, Тіфінаг і Берберська латинка
КласифікаціяМови Африки
СкладАфразійська макросім'я
Берберо-гуанська сім'я
Берберські мови
Північна гілка
Зенетська група
Північно-східно-зенетська підгрупа
Офіційний статус
Коди мови
ISO 639-3shy

Для шавії використовується в основному арабське письмо, все ширше розповсюджується латинська графіка і тифінаг.

Ареал і чисельність

ред.
 
Мапа поширення берберських мов у північно-східному Алжирі

Ареал мови шавія знаходиться в гірських районах Оресу, на північному сході Алжиру.

Чисельність мовців становить близько 1,4 млн осіб (1993). За даними сайту Joshua Project чисельність шавія — 1 951 тис. осіб в Алжирі[3].

Примітки

ред.
  1. а б в Левицький Ю.-М., 2013.
  2. Африка. Етнографічна карта // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. Shawiya of Algeria (англ.). Joshua Project. Архів оригіналу за 5 червня 2013. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= (довідка)(Перевірено 5 червня 2013)

Література

ред.
  • Левицький Ю.-М. Людські мови. — МонреальЛ., 2013. — Т. 1. — С. 1755.
  • Meziani, M, Axel., La morphologie casuelle du chawi, Reykjavik, University of Iceland, (1997).

Посилання

ред.