Тифінаг (берберський латинський алфавіт: Tifinaɣ; неотифінаг: ⵜⵉⴼⵉⵏⴰⵖ; арабський берберський алфавіт: تيفيناغ‎) — алфавіт (неотифінаг) або абджад, використовуваний для запису берберських мов. Виник з лівійського письма, яке було чистим абджадом. Лівійське письмо могло записуватись або зверху вниз, або зліва направо, причому одна буква могла мати різне написання в залежності від напрямку письма. Зараз існує 2 види тифінагу: тифінаг-абджад та тифінаг-алфавіт (неотифінаг; існує кілька різновидів); набір знаків різних версій тифінагу трохи відрізняється.

Тифінаг
Неотифінаг
ⵜⵉⴼⵉⵏⴰⵖ
Вид
алфавіт і абджад
Мови берберські, іноді сонгайські
Період
? — сьогодення
Походження
протосинайський алфавіт
Напрям зліва направо (зараз основний),
справа наліво
U+2D30–U+2D7F,
деякі букви для туарезьких
різновидів тифінагу в
Юнікод ще не внесені
Ця стаття містить символи МФА та знаки описуваної системи письма. Якщо у Вас не встановлений відповідний шрифт, то замість юнікодівських символів Ви можете побачити знаки питання, квадратики або інші знаки.

Тифінаг-абджадРедагувати

Використовується туарегами для побутових записів. Традиційний тифінаг — абджад, хоча в кінці слів могли ставити букву ya ⴰ (в туарегів ця буква пишеться як крапка, а не як маленький кружечок). Іноді арабський оголос (діакритика для позначення голосних) використовувалась в поєднанні з буквами тифінагу для позначення голосних, або букви y, w використовувались для довгих ī та ū. Коли букви l та n в тексті стоять поруч, то друга буква змінює свою форму шляхом нахилення або шляхом зміни довжини.[1] Буква l має форму парної лінії ||, буква n має форму одиничної лінії |. Поєднання nn може записуватись як |\, щоб відрізнити його від букви l. Так само, ln записується як ||\, nl як |\\, ll як ||\\.[2] Багато букв мали різне написання; також було багато лігатур з t (ця буква, +, утворювала лігатуру з попередньою буквою) і іншими буквами (наприклад, n, d, k, f).[3] Зараз туареги перейшли на реформовану версію свого тифінагу — неотифінаг, який є алфавітом, і трохи відрізняється від неотифінагу, що використовується в Марокко та Північному Алжирі.

Тифінаг-алфавіт (неотифінаг)Редагувати

Неотифінаг — це реформований старий тифінаг. Це повністю алфавітне письмо. Існує декілька його різновидів. Різновид, який використовується в Марокко, має тільки чотири букви на позначення голосних — ⴰ для [а], ⴻ для [ə], ⵉ для [і], ⵓ для [u]. Один із туарезьких різновидів використовує ще дві букви — ⵦ ( ) для [е] і букву ⵧ ( ) для [о]. Також туарезький різновид використовує діакритичні знаки над голосними, і має трохи інші знаки на позначення приголосних. Частина букв туарезьких різновидів неотифінагу ще не внесена в Юнікод[4]. Неотифінаг та берберські мови є офіційними в Марокко нарівні з арабською мовою та арабським письмом. В інших державах, де живуть бербери, тифінаг не має офіційного статусу, хоча використовується.

БуквиРедагувати

Букви та деякі лігатури тифінагу:

Юнікод Зображення Шрифт Транслітерація Назва
Латинське Арабське МФА
U+2D30   a ا æ ya
U+2D31   b ب b / β yab
U+2D32   b ٻ b / β yab фрикативна
U+2D33   g گ ɡ yag
U+2D34   g ڲ ɡ / ɣ yag фрикативна
U+2D35   dj ج d͡ʒ yadj (Берберська академія)
U+2D36   dj ج d͡ʒ yadj
U+2D37   d د d yad
U+2D38   d د ð yad фрикативна
U+2D39   ض yaḍ
U+2D3A   ض ðˤ yaḍ фрикативна
U+2D3B   e ه ə yey
U+2D3C   f ف f yaf
U+2D3D   k ک k yak
U+2D3E   k ک k yak туарезька
U+2D3F   ⴿ k ک k / x yak фрикативна
U+2D40   h
b
ھ
ب
h
b
yah
= yab туарезька
U+2D41   h ھ h yah (Берберська академія)
U+2D42   h ھ h yah туарезька
U+2D43   ح ħ yaḥ
U+2D44   ʕ (ɛ) ع ʕ yaʕ (yaɛ)
U+2D45   kh (x) خ χ yax
U+2D46   kh (x) خ χ yax туарезька
U+2D47   q ق q yaq
U+2D48   q ق q yaq туарезька
U+2D49   i ي i yi
U+2D4A   j ج ʒ yaj
U+2D4B   j ج ʒ yaj ахаґґарська
U+2D4C   j ج ʒ yaj туарезька
U+2D4D   l ل l yal
Юнікод Зображення Шрифт Транслітерація Назва
Латинське Арабське МФА
U+2D4E   m م m yam
U+2D4F   n ن n yan
U+2D50   ny ني nj yagn туарезька
U+2D51   ng ڭ ŋ yang туарезька
U+2D52   p پ p yap
U+2D53   u
w
و
ۉ
u / w yu
= yaw туарезька
U+2D54   r ر r yar
U+2D55   ڕ yaṛ
U+2D56   gh (ɣ) غ ɣ yaɣ
U+2D57   gh (ɣ) غ ɣ yaɣ туарезькa
U+2D58   gh (ɣ)
j
غ
ج
ɣ
ʒ
yaɣ аєрськa
= yaj адрарськa
U+2D59   s س s yas
U+2D5A   ص yaṣ
U+2D5B   sh (š) ش ʃ yaš
U+2D5C   t ت t yat
U+2D5D   t ت t / θ yat фрикативнa
U+2D5E   ch (tš) تش t͡ʃ yatš
U+2D5F   ط yaṭ
U+2D60   v ۋ v yav
U+2D61   w ۉ w yaw
U+2D62   y ي j yay
U+2D63   z ز z yaz
U+2D64   z ز z yaz тавеллеметська
= yaz крючкоподібна
U+2D65   ژ yaẓ
U+2D66   e   e ye (APT[5])
U+2D67   o   o yo (APT)
U+2D6F   +ʷ + ٗ ʷ позначення лабіо-веляризації
= Tamatart
≈ <super> 2D61
Диграфи (з яких можливі лігатури)
Юнікод Зображення Шрифт Транслітерація Назва
Латинське Арабське МФА
U+2D5C U+2D59    ⵜⵙ ts تس t͡s yats
U+2D37 U+2D63    ⴷⵣ dz دز d͡z yadz
Юнікод Зображення Шрифт Транслітерація Назва
Латинське Арабське МФА
U+2D5C U+2D5B    ⵜⵛ ch (tš) تش t͡ʃ yatš
U+2D37 U+2D4A    ⴷⵊ dj دج d͡ʒ yadj
Ключ до кольорів таблиці
Основний тифінаг (IRCAM)[6] Розширений тифінаг (IRCAM) Інші букви тифінагу Сучасні туарезькі букви

Абетки на основі тифінагуРедагувати

Нігер і МаліРедагувати

В Малі та Нігері традиційний тифінаг було реформовано. Є декілька різновидів оновленого тифінагу.[7]

Тифінаг в Нігері (Association pour la promotion des tifinagh).[8][9][10][11][12]

МароккоРедагувати

В Марокко тифінаг стандартизований Королівським інститутом берберської культури (франц.: Institut royal de la culture amazighe (IRCAM); бербер.: ⴰⵙⵉⵏⴰⴳ ⴰⴳⴻⵍⴷⴰⵏ ⵏ ⵜⵓⵙⵙⵏⴰ ⵜⴰⵎⴰⵣⵉⵖⵜ, Asinag Ageldan n Tussna Tamaziɣt (SGSM); араб. المعهد الملكي للثقافة الأمازيغية‎).

   

ПриміткиРедагувати

  1. http://www.unicode.org/L2/L2003/03143-tifinagh-samples.pdf [Архівовано 31 липня 2015 у Wayback Machine.] Ст. 29 — 30.
  2. http://www.unicode.org/versions/Unicode8.0.0/ch19.pdf [Архівовано 12 квітня 2016 у Wayback Machine.] Ст. 710.
  3. http://www.unicode.org/L2/L2003/03143-tifinagh-samples.pdf [Архівовано 31 липня 2015 у Wayback Machine.] Ст. 27.
  4. https://web.archive.org/web/20160308072335/http://hapax.qc.ca/polices/inventaire-des-oeils.pdf Букви тифінагу — як внесені в Юнікод, так і не внесені в Юнікод (букви для туарезьких різновидів тифінагу (Нігер, Малі)).
  5. Association pour la promotion des tifinagh (Niger)
  6. Polices et Claviers Unicode (French). IRCAM. Архів оригіналу за 10 березня 2012. Процитовано 25 квітня 2015. 
  7. https://web.archive.org/web/20160308072335/http://hapax.qc.ca/polices/inventaire-des-oeils.pdf Таблиці "Tifinaghs du Niger : APT et Tawellemmet" і "Groupes consonantiques (« ligatures» ) de l’Adrar (Mali) selon Andrew Savage". Також таблиці "Néotifinagh", "Néotifinagh diacritisées (Chaker, 1994)", "Autres signes néotifinaghs", "Ligatures du Niger (Tawellemmet)", "Tifinagh APT (Niger) diacritisées", "Voyelles de Hawad".
  8. http://ask-dl.fas.harvard.edu/content/discover-tamajak-0 [Архівовано 16 лютого 2016 у Wayback Machine.] Книга містить перелік всіх букв тифінагу (Нігер).
  9. http://ask-dl.fas.harvard.edu/content/guide-writing-tifinagh-0 [Архівовано 16 лютого 2016 у Wayback Machine.] В книзі пояснено вживання букв тифінагу з діакритичними знаками (Нігер).
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2016. 
  11. Архівована копія. Архів оригіналу за 16 лютого 2016. Процитовано 13 лютого 2016. 
  12. http://www.unicode.org/L2/L2010/10278-tifinagh-evolution.pdf [Архівовано 31 липня 2015 у Wayback Machine.] Ст. 8.

ПосиланняРедагувати