Шаблон:Вибрана стаття/21 лютого 2009

Удеге́йці (самоназва — удее, удеге, удіге; рос. удэгейцы; застаріла рос. удихейцы) — малочисленна тунгусо-маньчжурська народність Приамур'я в Росії. Загальна чисельність 1,7 тис. осіб. Говорять удегейською і російською мовами. Сповідують шаманізм. До кінця XIX — початку ХХ століття дослідники не розділяли удегейців і орочів, вважадґли їх одним народом (нерідко під назвою орочони). Першим, хто обґрунтував їхню етнічну окремішність, був С. Н. Браїловський, який першим ввів в ужиток етнонім удіхе, удіхейці (рос. удээ, удэхэ, удихэ), що став офіційним, зокрема й автоетнонімом вже в 1930-ті роки. До цього часу спільної самоназви удегейці не мали. Кожна територіальна група мала власну самоназву: хунгарійська — хунгаке, бікінська — бікінка, анюйська — унінка тощо.