Вікіпедія

Чінко

Чінко, також відомий як природний заповідник Чінко і є охоронюваною територією в Центральноафриканській Республіці.[1][2][3] Територія розташована на північному краю тропічного лісу річки Конго.

Chinko
06°03′05″ пн. ш. 23°53′47″ сх. д. / 6.05139° пн. ш. 23.89639° сх. д. / 6.05139; 23.89639Координати: 06°03′05″ пн. ш. 23°53′47″ сх. д. / 6.05139° пн. ш. 23.89639° сх. д. / 6.05139; 23.89639
Країна  ЦАР
Розташування Central African Republic
Чінко. Карта розташування: Центральноафриканська Республіка
Чінко
Чінко (Центральноафриканська Республіка)
Мапа

Опис і місцевість ред.

Чінко — це охоронна територія площею 64 300 км2 , що складається з ділянок із різним статусом охорони. Сам заповідник Чінко маєплощу - 17 600 км2 (6 795 кв. миль)[4], решта це керовані мисливські угіддя та буферна зона. Чінко розташований у південно-східній частині Центральноафриканської Республіки, на кордоні з ДемократичноюРеспублікою Конго. Керує ним некомерційна природоохоронна організація African Parks у рамках п'ятдесятирічного державно-приватного партнерства з міністерством води, лісу, мисливства та рибальства.[5][6] Африканські парки почали керувати Чінко у грудні 2014 року. Чінко став восьмим парком, який включено до портфеля управління організацією.

Заповідник Чінко розташований на вулканічному плато, на висоті 600 метрів над рівнем моря. Тут іде багато дощів, а докембрійська ерозія корінних порід створила шар алювіального ґрунту, що дозволяє багатій і різноманітній дикій природі процвітати по всьому регіону. Парк має незвичайну геологію, багато води та роль «агента диверсифікації».

Флора і фауна ред.

 
Мангуст Пусарга в парку в 2012 році

Простори заповіднику Чінко це «безлюдна середньосуданська та судано-гвінейська» лісиста савана з деякими конголезькими тропічними лісами . Ці різноманітні екосистеми утворюють екотон у басейні річки Чінко та підтримують різноманітну дику природу, включаючи Сьогодні Чінко містить зростаючу попуцію слонів; 23 підтверджених види м'ясоїдних, включаючи африканських диких собак, північних левів, 9 видів мангустів; 14 видів приматів, включаючи східне шимпанзе; 24 різних копитних; три види панголінів, приблизно 500 видів птахів та 100 видів риб. До м'ясоїдних належать африканська дика собака, леопард, лев і мангуст . Інші види включають: африканського буйвола, бонго, шимпанзе, мавпу, крокодила, східну гігантську канну, гігантську лісову свиню, гну, рудого лісового дукера, бородавочника, водяного цапа та жовтоспинного дукера .

У заповіднику мешкають десятки видів, що перебувають під загрозою зникнення ,[7] а також наступні види птахів: дрохви, канюки, цесарки, одуди, птахи-носороги, зимородки, птахи -секретарі, кам'яна куріпка та сонячні птахи, папуги. Чінко, будучи великим блоком незайманого середовища існування, може забезпечити генетичне різноманіття для реколонізації навколишніх регіонів. Також можливо Чінко є домом для найбільшої в Африці охоронюваної популяції антилопи Бонго.

Історія ред.

Чінко раніше був мисливським заповідником і був домом для тисяч буйволів, слонів і левів, а також таких рідкісних тварин як африканські дикі собаки. Протягом 1980–2000-х років у цій місцевості спостерігалося значне зменшення популяції диких тварин через перевипас худоби, торгівлю слоновою кісткою та браконьєрство. У 2002 році повідомлялося, що в регіоні Чінко було втрачено 95 відсотків дикої природи.[8]

Ерік Марарв і його сім'я придбали мисливську концесію в 2005 році і розпочали сафарі під назвою Central African Wildlife Adventures в 2006 році. [9] За шість років роботи сім'я Марарв побудувала дві злітно-посадкові смуги, номери для гостей і сотні миль доріг, імпортувала техніку та вантажівки, а також навчила персонал. Девід Сімпсон почав працювати пілотом у сафарі-компанії в 2010 році, і Марарв попросив його повернутися на посаду генерального менеджера наступного року. Іноземні скотарі, відомі як Wodaabe (або Mbororo), які мігрували з Судану через війну та посухи, почали займатися інтенсивним скотарством у віддалених частинах Центральноафриканської Республіки, включаючи простори заповідника Чінко та прилеглі райони, приблизно у 2012 році. Додатковий випас худоби, надмірний випас худоби, браконьєрство та лісові пожежі сприяли вирубці лісів, опустелюванню та ерозії . У 2013 році Служба охорони рибних ресурсів і дикої природи Сполучених Штатів виділила майже 100 000 доларів США на зменшення браконьєрства, навчаючи рейнджерів і звертаючись до місцевих громад для підвищення обізнаності про природоохоронні заходи. [10] Сімпсон був співавтором проекту Чінко, щоб захистити середовище існування та дику природу , і почав керувати парком, коли Африканські парки взяли на себе діяльність у 2014 році.

У лютому 2016 року у Чінко працювали п'ятдесят паркових рейнджерів. Повідомляється, що в середині 2016 року Сімпсон керував вже 400 співробітниками та мав бюджет у 2,5 мільйона доларів , а проєкт Chinko був «єдиною великою податковою організацією у всій східній половині Центральноафриканської Республіки та одним із найбільших роботодавців та імпортерів іноземних товарів в країні» що стимулювало економічний розвиток регіону та сприяло формуванню довіри серед корінного населення. До середини 2016 року співробітники заповідника Chinko зібрали понад 700 000 спостережень дикої природи з камер, що активуються рухом, і використовували невеликий літальний апарат для ідентифікації та відстеження тварин і порушників парку.[11] У 2016 році фонд Segré співпрацював з African Parks для найму та навчання рейнджерів, будівництва оперативних центрів, покращення комунікаційних технологій, закупівлі обладнання та покращення керування даними.[12]

У січні 2017 року розбився вертоліт, компанії African Parks, в катастрофі загинули керівник правоохоронних органів парку, його заступник і пілот.[13][14][15]

У квітні 2020 року уряд ЦАР та Африканські парки уклали нову угоду про державно-приватне партнерство, розширивши основну охоронну територію до 24 335 км2 і запланувавши збільшити загальну охоронну територію до 55 000 км2 протягом наступних 25 років.[16]

У 2024 році African Parks повідомили, що в Chinko працювало понад 350 громадян, що зробило його найбільшим роботодавцем в країні після столиціБангі. Сьогодні African Parks продовжують розвивати проєкт та відновлювати популяції тварин. На весні 2024 рокі African Parks повідомили про збільшення популяції леопардів та буйволів.[17]

  1. ↑ Lee, Seung (6 червня 2016). Microsoft's 'Malware-Like' Windows 10 Automatic Upgrades Cost Anti-Poaching Nonprofit Thousands, Group Says. Newsweek. Newsweek Media Group. Архів оригіналу за 6 жовтня 2017. Процитовано 15 September 2017.
  2. ↑ Baddorf, Zack (20 April 2017). Uganda Ends Its Hunt for Joseph Kony Empty-Handed. The New York Times. ISSN 0362-4331. OCLC 1645522. Процитовано 15 September 2017.
  3. ↑ African Parks takes over management of protected area in Central African Republic. Africa Geographic. 12 December 2014. Архів оригіналу за 1 квітня 2015. Процитовано 12 September 2017.
  4. ↑ Woods, Elliott D. (Summer 2016). The Fight for Chinko. Virginia Quarterly Review. University of Virginia. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 12 September 2017.
  5. ↑ African Parks takes over management of protected area in Central African Republic. Africa Geographic. 12 December 2014. Архів оригіналу за 1 квітня 2015. Процитовано 12 September 2017.
  6. ↑ Woods, Elliott D. (Summer 2016). The Fight for Chinko. Virginia Quarterly Review. University of Virginia. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 12 September 2017.
  7. ↑ David's danger mission to the heart of Africa. The Sunday Post. DC Thomson. 22 September 2013. Архів оригіналу за 24 квітня 2018. Процитовано 14 September 2017.
  8. ↑ Doctor fights to save animals; Poacher wars: Hayse has the blessing of African country's president in battle to save wildlife. Telegraph Herald. Dubuque, Iowa: Woodward Communications. 20 October 2002. Архів оригіналу за 29 April 2018. Процитовано 14 September 2017.
  9. ↑ Woods, Elliott D. (Summer 2016). The Fight for Chinko. Virginia Quarterly Review. University of Virginia. Архів оригіналу за 8 серпня 2017. Процитовано 12 September 2017.
  10. ↑ The Chinko Project (PDF). United States Fish and Wildlife Service. September 2014. Архів (PDF) оригіналу за 31 липня 2017. Процитовано 14 September 2017.
  11. ↑ Thomson, Iain (3 June 2016). Even in remotest Africa, Windows 10 nagware ruins your day: Update burns satellite link cash. The Register. London: Situation Publishing. Архів оригіналу за 19 вересня 2017. Процитовано 14 September 2017.
  12. ↑ Chinko project in Central African Republic. Fondation Segré. Архів оригіналу за 29 квітня 2018. Процитовано 12 September 2017.
  13. ↑ U.S. Fish and Wildlife Service Statement from Bryan Arroyo, Assistant Director for International Affairs, on recent tragic news from Chinko National Park in the Central African Republic. United States Fish and Wildlife Service. 27 January 2017. Архів оригіналу за 7 липня 2017. Процитовано 12 September 2017.
  14. ↑ 3 dead as chopper crashes in Central African Republic park. Fox News. Associated Press. 25 January 2017. Архів оригіналу за 12 лютого 2017. Процитовано 14 September 2017.
  15. ↑ Hance, Jeremy (27 February 2017). Five rangers die in grim month for wildlife protectors. The Guardian. London: Guardian Media Group. ISSN 0261-3077. OCLC 60623878. Архів оригіналу за 24 серпня 2017. Процитовано 14 September 2017.
  16. ↑ New Agreement Signed with Government of CAR for Chinko. www.africanparks.org (англ.). Процитовано 22 травня 2023.
  17. ↑ Chinko. African Parks. Процитовано 27 February 2024.

Шаблон:National Parks of the Central African RepublicШаблон:African Parks

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Чінко&oldid=42342442