Відкрити головне меню

«Чудесний Мандарин» (угор. A csodálatos mandarin) Op. 19, Sz. 73 (BB 82) одноактний балет-пантоміма, угорського композитора Бели Бартока на лібрето Меньхерта Лендела створений за мотивами китайської казки.

ІсторіяРедагувати

Твір написаний відразу після закінчення Першої світової війни, того самого року, коли відбулась постановка опери Замок герцога Синя Борода (1911). «Чудесний Мандарин» є другим балетом-пантомімою Бартока після Дерев'яного принца (1914-1916). У 1918 році твір був готовий в ескізах, а у 1924 була повністю завершена партитура. Прем'єра відбулась 27 листопада 1926 у Кельнській опері. Відверто еротичний сюжет балету спровокував скандал. Вистави були призупинені, а угорська влада взагалі його заборонила. На основі музики балету Барток створив оркестрову сюїту, прем'єра якої відбулась 15 жовтня 1928 року, а також зробив перекладення для двох фортепіано.

ЗмістРедагувати

У хуліганському притоні якогось великого західного міста троє бандитів примушують дівчину заманювати перехожих до них у кімнату. У потріпаного старого кавалера та безпорадного юнака, котрі приходять до них, нема грошей, тому бандити викидають їх геть. Третім приходить незвичайний і страшний гість — китайський мандарин, який заблукав у великому місті. Перелякана дівчина спочатку не знає з чого почати. Згодом її спокусливий танець пробуджує у дивного гостя пристрасть і той починає дико переслідувати дівчину. Бандити кидаються на мандарина, забирають у нього гроші та тричі вбивають його: душать, заколюють і вішають, але даремно. Їхня жертва не може померти, не отримавши такого бажаного поцілунку дівчини.

ОркестрРедагувати

У творі використано потрійний склад великого симфонічного оркестру з фортепіано, органом та хором (в оркестровій сюїті хор відсутній).

ЛітератураРедагувати

  • Сабольчи Б., Бониш Ф. Жизнь Белы Бартока. — Будапешт, 1971;
  • Уйфалуши Й. Бела Барток. Жизнь и творчество. — Будапешт, 1971.