Чугуївська спостережна станція

Чугуївська спостережна станція Науково-дослідного інституту астрономії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна
	Башта 70-сантиметрового телескопа Башта 70-сантиметрового телескопа
	49°38′34″ пн. ш. 36°56′12″ сх. д. / 49.642944° пн. ш. 36.936889° сх. д.Координати: 49°38′34″ пн. ш. 36°56′12″ сх. д. / 49.642944° пн. ш. 36.936889° сх. д.
Країна	Україна
Розташування	село Іванівка, Чугуївський район, Харківська область, Україна
Код	121
Висота	156 м
Відкрито	1962 рік
Сайт:	astron.kharkov.ua/grakovo/index.htm
	Чугуївська спостережна станція Чугуївська спостережна станція (Україна)
	Чугуївська спостережна станція у Вікісховищі

Чугуївська спостережна станція НДІ астрономії Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна (також Обсерваторія Гракове, на честь сусіднього великого села Гракове) — астрономічна обсерваторія, заснована на початку 1960-х років у районі села Іванівка, Чугуївський район, Харківська область, Україна. Засновником обсерваторії був Микола Павлович Барабашов. На базі спостережної станції була організована лабораторія когерентної оптики. Основна тематика роботи обсерваторії: фотометричні і спектрополяриметричні спостереження астероїдів.

Розташування ред.

Спостережна станція розташована у Чугуївському районі Харківської області. Хоча найближче до обсерваторії село — Іванівка, іноді спостережну станцію називають обсерваторією Гракове, за назвою іншого, більш віддаленого села. Поруч з обсерваторією проходить автошлях М 03 Харків — Ростов-на-Дону, якою курсують приміські автобуси Харків — Ізюм. Впритул до спостережної станції прилягає радіотелескоп УТР-2, підпорядкований Радіоастрономічному інституту НАНУ.

Спостережна станція (ліворуч), УТР-2 та траса М 03
Вид зі станції на антени радіотелескопа

Історія ред.

Ідея перенесення астрономічних інструментів Харківської обсерваторії за межі міста через світлове забруднення виникла ще в 1930-х роках. У 1934 році ідея була підтримана наркомом освіти УРСР Затонським. У 1936 році було затверджено проєкт будівництва обсерваторії на пагорбі в районі станції Водяне, за 25 км від Харкова. Реалізації проекту завадили кадрова плутанина, викликана сталінськими репресіями, і війна^[1]^[2].

В результаті розпочатих 1957 року космічних перегонів зросла потреба держави в астрономічних дослідженнях, що призвело до збільшення фінансування та розвитку обсерваторії. В 1962 році під керівництвом директора обсерваторії Миколи Барабашова була заснована спостережна станція в Чугуївському районі^[1]. В 1963 році на ній були встановлені планетний телескоп АЗТ-8 з діаметром дзеркала 70 см і сонячний телескоп АФР-2^[2].

Під час російського вторгнення в Україну в лютому-вересні 2022 року на території спостережної станції знаходилися російські військові. Вони пошкодили обладнання та будівлі спостережної станції^[3].

Вікна, пошкоджені обстрілами

Вкрадений комп'ютер

Мішень на стіні будівлі

ПЗЗ-матриці, використані як мішені

Інструменти обсерваторії ред.

Телескоп АЗТ-8 ред.

Купол телескопа АЗТ-8

Телескоп має діаметр головного дзеркала D = 70 см і три змінні оптичні системи: дві касагренівські з фокусними відстанями 28 м та 11.2 м та одну ньютонівську. Телескоп введено в дію у 1965 році. Спочатку спостереження проводилися за допомогою фотопластинок, які виявлялися відразу на спостережній станції. В 2001 на телескопі була встановлена ПЗЗ-матриця IMG 1024S американської фірми FLI ^[4].

На телескопі проводилися спостереження поверхонь Місяця та планет, астрометрія слабких зір, вивчення комет. В XXI столітті майже весь спостережний час телескопа приділявся вивченню астероїдів. Крім того, телескоп входив до мережі підтримки спостережень гамма-спалахів^[1].

Хромосферно-фотосферний телескоп АФР-2 ред.

Донедавна телескоп АФР-2 використовувався для спостережень фотосфери та хромосфери Сонця, зокрема дослідження активних процесів у хромосфері. Завдяки розвитку спостережень Сонця космічними апаратами у 2000-х роках, телескоп АФР-2 морально застарів.

Павільйон телескопа був використаний для будівництва нового телескопа системи Бейкер-Шмідт, який планувалося використовувати для астрофізичних досліджень, зокрема для спостережень екзопланет^[1].

Прилади в приміщеннях спостережної станції ред.

У лабораторно-житловому корпусі спостережної станції знаходиться когерентно-оптична установка, включена до Реєстру наукового національного надбання України^[1]. Встановлена на спостережній станції в 1974 році^[5], вона стала однією з перших у світі установок для усунення розмиття астрономічних зображень атмосферою методом спекл-інтерферометрії. Установка використовувалася для обробки фотографій поверхні Марса автоматичними міжпланетними станціями Марс-3, Марс-4, Марс-5 та обробки спостережень проходження Меркурія по диску Сонця 9 травня 1970 року. За роботи, проведені на установці, співробітники обсерваторії Дудінов, Станкевич, Цвєткова та Шкуратов отримали Державну премію в галузі науки та техніки^[1].

У лабораторії спостережної станції знаходиться прилад, який використовувався для вивчення оптичних властивостей зразків ґрунту, схожих на реголіт небесних тіл Сонячної системи^[1].