Чуб (морфологія птахів)
Чуб у птахів — характерне для деяких птахів постійно або у шлюбний період виступаюче пір'я у формі корони, "вушок" чи вихора. У деяких птахів пера чуба складаються з половинчастих пір'їн: їх стрижні мають борідки тільки з одного боку. Пера чуба розташовані на тім'ї, вдовж голови, шиї, і здатні до настовбурчення і вібрацій за рахунок підшкірних м'язів. Часто ці пера відрізняються кольором, утворюючи яскраво забарвлені чубчики, які птахи можуть за бажанням підіймати та опускати, іноді дуже швидко[1].
Виражені у деяких качиних, таких як крех, чернь чубата, мартинових (крячок рябодзьобий) а також омелюхів, папуг (какаду-інка), чапель (чапля велика блакитна, чепура мала), бакланів (чубатий баклан), вінценосних журавлів та інших. Обриси і форма чуба допомагають у визначенні видової приналежності птахів[2].
Опис ред.
Найбільш відомими «чубатими» птахами, ймовірно, є какаду і їх менші родичі корела, що належать до родини Cacatuidae, представники якої трапляються в Австралії, архіпелазі Бісмарка і Філіппінах[3]. Ці птахи можуть за бажанням рухати своїм чубом вгору або вниз. Цю властивість вони використовують для спілкування з родичами, а також для залякування ворогів: раптове підняття чуба справляє значний ефект і збільшує візуально розміри птаха[4]. Залежно від виду чуби бувають «лежачими» або «завернутими»[5]. Перші складаються з прямих пір'їн, вони лежать у напрямку зверху вниз і малопомітні в звичайному положенні, піднімаючись тільки рухом м'язів (такий чуб має великий білочубий какаду). Другі впадають в око навіть у спокійному стані птаха, бо мають загнуту форму, кінець пір'їни закручується в напрямку кореня, часто вперед. Закручені чуби часто яскраво забарвлені. Таку форму чуба мають какаду-інка і великий жовточубий какаду[4]. Деякі птахи, такі як рожеві какаду сполучують у своїх чубах і прямі і закручені пір'їни[4].
- Види чубів
-
Птах без чуба -
Лежачий чуб -
Закручений чуб
Чуби з пір'я мають і деякі одомашнені види птахів. Вони можуть мати двояке походження: внаслідок цілеспрямованої селекції або випадкових мутацій. Їх форма відрізняється різноманітністю у різних видів, генетичні механізми виникнення поки залишається не зовсім ясними. Чубове пір'я є об'єктом вивчення у дослідженням морфології і споріднених біологічних дисциплін, зокрема, в свійських видів.
Галерея ред.
-
-
-
-
-
Самиця рожевого какаду -
-
-
-
Журавель вінценосний східний у Парку «Левине сафарі» в Канаді -
Крех великий з каченятами -
-
Голову дорослого квака звичайного прикрашають порожнисті трубчасті пера -
Єдвабний омелюх (Phainopepla nitens) -
Двоє вухатих бакланів на річці Гамбер у Торонто, Канада -
Самка північного кардинала -
Самець золотомушки рубіновочубої (Regulus calendula) з пригладженим чубчиком -
Самець золотомушки з настовбурченим чубчиком
_-Free_Flight_Aviary_-San_Diego.jpg)
.jpg)
Див. також ред.
Примітки ред.
- ↑ Чуби і гребені//Світ птахів. Енциклопедія: пер. з англ./ авт. тоексту Дж. Бурґер. — К.: Махаон-Україна, 2010. — С. 44-45.
- ↑ Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України. — Київ, 2002. — С.6.
- ↑ Roberson, Don. COCKATOOS Cacatuidae. Bird Families of the World. Архів оригіналу за 6 червня 2013. Процитовано 2 травня 2013.
- ↑ а б в Highfill, Carol. Those Magnificent Cockatoo Crests. Cockatoo Heaven. Архів оригіналу за 8 липня 2017. Процитовано 2 травня 2013.
- ↑ Moustaki, Nikki (2005). Parrots for Dummies (вид. 1st). Indianapolis, IN: Wiley Pub. ISBN 978-0764583537.