Чирко Іван Корнійович
Чирко Іван Корнійович (нар. 8 березня 1922, Носівка — 10 травня 2003) — український письменник-перекладач китайської та японської літератури.
| Чирко Іван Корнійович | |
|---|---|
| Народився |
8 березня 1922 Носівка, Носівська волость, Ніжинський повіт, Чернігівська губернія, Українська СРР |
| Помер | 10 травня 2003 (81 рік) |
| Діяльність | перекладач |
Життєпис ред.
У 1940 році завершив Носівську середню школу № 1. Закінчив Школу військових перекладачів східних мов та Київський педінститут іноземних мов за спеціальністю «англійська мова». Учасник Другої світової війни, радянсько-японської, працював перекладачем та дешифрувальником. Звільнився в запас 1952 року.
Викладав східні мови у Київському державному університеті імені Т. Г. Шевченка та військовому училищі ім. Фрунзе. Працював у видавництві «Молодь». Був старшим викладачем китайської мови у Міністерстві Закордонних Справ та старшим науковим працівником Інституту Українознавства. Член спілки письменників Російської Федерації. Один із засновників гімназії з поглибленим вивченням китайської мови у Києві.[1]
В 1990-ті мовознавець береться до титанічного завдання – укладання українсько-китайського та китайсько-українського словника, співпрацюючи з директором Інституту лексикографічних досліджень Університету Хейлунцзян Чженом Шупу (郑述谱), редактором першого в сучасному Китаї «Українсько-китайського словника» (乌克兰语汉语词典), складеного Інститутом лексикографії Хейлунцзянського університету і виданого в 1990 році.
Результатом співробітництва Івана Чирка з цим китайським науковцем став «Короткий українсько-китайський та китайсько-український словник» (精选乌汉汉乌词典), надрукований у Китаї 2008 року видавництвом «Шан’y іньшугуань» у співпраці з українським видавничим домом «Альтернативи».
26 червня 2019 р. на засіданні вченої ради Інституту сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАН України (протокол № 4) була затверджнна академічна система транскрибування українською мовою китайських слів та власних назв, з метою запровадження в Україні уніфікованого державного стандарту референтної таблиці складів та супутніх правил транскрибування. За основу було взято систему, створену І. К. Чирком.
Перекладав з китайської Лу Сіня, Лао Ше, Ду Пенчена, Мао Дуня, Ба Цзіня, Пу Сунліна та інших, а також Арісіму Такео з японської.
Учні Івана Чирка ред.
Вибрані переклади ред.
|
|
Джерела ред.
- Фурса В. М. «Славні імена Носівщини». — Ніжин: ТОВ "Видавництво «Аспект-Поліграф», 2009. — 200 с. : іл. ISBN 978-966-340-357-1.
- Іван Чирко, «китаєць» з Чернігівщини
Посилання ред.
- Чирко Іван Корнійович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 786.
Примітки ред.
- ↑ Інна Тесленко. Іван Чирко, «китаєць» із Чернігівщини // Україна Молода, № 185, 05.10.2004.