Чиребонський корабель

Корабель, що затонув біля міста Черебон на острові Ява в Індонзії в X столітті

Чиребонський корабель (індонез. Bangkai kapal Cirebon) — корабель, збудований в Південно-Східній Азії в кінці IX—X столітті і виявлений в 2003 році в Яванському морі біля міста Чиребон на острові Ява, Індонезія. Затонулий корабель перевозив велику кількість китайського посуду Юе і є важливим морським археологічним доказом торговельної діяльності морської гілки шовкового шляху в Південно-Східній Азії[1].

Чиребонський корабель
індонез. Bangkai kapal Cirebon
Країна Індонезія Індонезія
Регіон Яванське море
Населений пункт Чиребон, Західна Ява
Історія
Датування кінець IX—X століття
Дослідження
Відкрито 2003
Артефакти китайська кераміка, періоду П'яти династій

Відкриття і порятунок ред.

У 2003 році місцеві рибалки в Яванському морі знайшли у своїх сітях стародавню китайську кераміку. Керамічні вироби були знайдені на глибині приблизно 54 метри за 100 км від міста Чиребон в Західній Яві. В 2004—2006 роках приватною компанією залишки корабля та його вантажу було врятовао і піднято на берегі[2]. Було знайдено близько 250 000 артефактів, 65 % з яких складалися з китайської кераміки, датованої періодом П'яти династій імперського Китаю X століття[3], а також кераміки з інших частин Азії. 10 % становили близькосхідні та індійські скляні вироби та дорогоцінні камені, а решта складалася зі зливків заліза та інших металів[4].

Корабель ред.

Дослідники ідентифікували затонулий корабель як західно-австронезійське судно, що мало приблизно 30 метрів завдовжки і, ймовірно, було побудовано в районі Малаккської протоки. Сліди ремонтних робіт, виявлених на залишках корпусу, свідчить про те, що перед тим як затонути, судно тривалий час перебувало у використанні. Місце затоплення судна лежить на прямому шляху від протоки Бангка на півдні Суматри до району навколо сучасного Семаранга на острові Ява. Порядок розміщення вантажу на судні вказує на те, що більшість вантажу з кераміки було завантажено на борт у портах Південного Китаю, найімовірніше, в місті Гуанчжоу, яке на той час перебувало у складі держави Південна Хань, одного з Десяти Південних Королівств періода П'яти Династій, який на той час добігав свого кінця. Керамічні вироби з Малайського перешийка (перешийок Кра), знайдені у верхніх шарах вантажу, вказують на те, що на свойому шляху судно робило зупинку в цьому регіоні. Близькосхідні скляні вироби, напівдорогоцінне каміння та малайське олово були додані на зупинці в одному з південних портів Суматри імперії Шривіджая. Аналіз китайських монет у вантажі дозволяє точно визначити дату кораблетрощі приблизно 970 роком нашої ери.

Розпродаж знахідок ред.

У 2006 році врятовані артефакти були виставлені на аукціон, після чого отримані від продажу сумми були розділені між урядом Індонезії і компанією, що займалась порятунком в пропорції 50/50. Враховуючи важливість цієї знахідки для вивчення економіки та історії торгівлі, а також морської археології, експерти, історики та археологи закликали уряд Індонезії зберегти більшу частину вмісту затонулого корабля недоторканим. Уряд країни вирішив залишити в колекції індонезійських музеїв 10% із 76 000 знайдених артефактів[5].

Див. також ред.

Посилання ред.

Примітки ред.

  1. The Cirebon shipwreck. UNESCO. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
  2. Taim, Eka Asih Putrina (31 травня 2016). Keramik Muatan Kapal Karam Cirebon: Sebaran di Situs-Situs Arkeologi Sumatera Bagian Selatan. Kalpataru (id-ID) . 25 (1): 29—44. doi:10.24832/kpt.v25i1.81.
  3. Lim Yah Chiew (18 травня 2010). Five Dynasty Treasures: Chinese Ceramics found in the Indonesian Cirebon Shipwreck (PDF). Southeast Asian Ceramics Society. Архів оригіналу (PDF) за 11 травня 2021. Процитовано 30 грудня 2022.
  4. Cirebon Wrecks. Marine Heritage Gallery Jakarta (MHG) (id-ID) . 18 червня 2017. Процитовано 28 січня 2019.
  5. Leow, Claire (15 жовтня 2006). Treasure from a shipwreck off Java up for auction - Business - International Herald Tribune. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 29 січня 2019.