Чернігівський Никифор Романович
Ники́фор Рома́нович Черні́гівський — польський дворянин, що став російським мандрівником.
Никифор Романович Чернігівський | |
---|---|
Народився | 17 століття Черняхів |
Помер | 1675 |
Підданство | Річ Посполита Московське царство |
Національність | українець |
Діяльність | мандрівник-дослідник |
Суспільний стан | манрівник-дослідник |
Конфесія | православна церква |
Брав участь на боці Речі Посполитої в Смоленській війні, в ході якої потрапив до російського полону. В 1638 році серед інших військовополонених потрапив до Сибіру в Єнісейськ. З Єнісейська він був направлений в Ілімськ. В 1650 році Никифор служив на Чечуйському острозі[1], де був призначений казенним прикащиком сіл. У 1652 році переведений в Усть-Кутський острог, де був наказним в солеварні.
Підняв заколот, в ході якого на Лені в гирлі річки Кіренга убив ілимського воєводу Обухіва Лаврентія Авдійовича, який зґвалтував його дружину[2]. В 1665 р. з загоном з 84 козаків утік до Приамур'я, де відродив Албазине, а потім поставив там кілька російських селищ і до того ж з місцевих аборигенів зібрав багатий ясак[3]. Засуджений заочно до страти, Никифор Чернігівський був прощений і в 1672 році призначений прикажчиком Албазине. В 1675 році на прохання даурського населення ходив у похід по річці Геньхе, права притока річки Аргунь, для того щоб допомогти поверненню на Амур населення, насильно вивезеного звідти маньчжурами. Наприкінці 1670-х рр. Никифор поїхав до Москви, де його за колишню службу в 1680 р. визначили в Красноярськ в «діти боярські».
У художній літературі
ред.Никифор і його син Федір згадуються в історичному романі Василя Страдимова «Козачий хрест».[4]
Примітки
ред.- ↑ Чечуйский острог // «Историческая энциклопедия Сибири» (2009). Архів оригіналу за 16 вересня 2019. Процитовано 13 грудня 2020.
- ↑ ВСЕ НАЧИНАЛОСЬ С АЛБАЗИНА Русское южное порубежье и Цинская империя [Архівовано 11 травня 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ Артемьев // Воровской острог
- ↑ Василь Страдимов Козачий хрест. Історичний роман [Архівовано 4 липня 2019 у Wayback Machine.] «Сибірські вогні» 2008, № 6
Посилання
ред.- Чернігівський Никифор [Архівовано 11 вересня 2019 у Wayback Machine.]