Чернишова Лідія Дем'янівна

Лідія Дем'янівна Чернишова (10 (23) травня 1912(19120523), Бердянськ, Таврійська губернія, Російська імперія — 23 вересня 1975, Сімферополь, Кримська область, Українська РСР, СРСР) — українська радянська артистка балету, балетмейстер, народний артист СРСР1967 року).

Лідія Дем'янівна Чернишова
Народилася 10 (23) травня 1912(1912-05-23)
Бердянськ, Таврійська губернія, Російська імперія
Померла 23 вересня 1975(1975-09-23) (63 роки)
Сімферополь, Кримська область, Українська РСР, СРСР
Поховання Байкове кладовище
Громадянство Російська імперіяСРСР СРСР
Національність українка
Діяльність артистка балету, балетмейстер
Alma mater Ленінгрське хореографічне училище
Учасник німецько-радянська війна
Партія КПРС
Нагороди
Орден Леніна Орден Вітчизняної війни II ступеня Орден Трудового Червоного Прапора
Орден Трудового Червоного Прапора Орден Дружби народів Орден «Знак Пошани»
Орден «Знак Пошани» Орден Червоної Зірки
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
Медаль «За визволення Праги»
Медаль «За визволення Праги»

Біографія ред.

Народилась 10 (23 травня) 1912 року у місті Бердянську.

В 1929 році закінчила Ленінгрське хореографічне училище, в 19291938 роках працювала в Харкові в театрі музичної комедії, потім в пересувному Театрі імені М. Коцюбинського в Артемівську та інших[1].

В 19391941 роках організатор і керівник Ансамблю пісні і танцю Донецької філармонії.

В 19411945 роках очолювала військовий ансамбль пісні і танцю, що виступав на Південному, Закавказькому і 1-му Українському фронтах.

В 19541955 роках була художнім керівником Ансамблю танцю УРСР, в 19551970 роках — Державного ансамблю пісні і танцю Казахської РСР (Алма-Ата), в 19711975 роках — жіночого вокально-хореографічного ансамблю «Таврія» (Сімферополь). Член КПРС з 1964 року.

Померла 23 вересня 1975 року в Сімферополі. Похована в Києві на Байковому кладовищі.

Нагороди ред.

Нагороджена орденом Леніна (1959, у зв'язку з декадою казахського мистецтва в Москві), орденом Вітчизняної війни 2-го ступеня, двома орденами Трудового Червоного Прапора, орденом Дружби народів, двома орденами «Знак Пошани» (19??; 1948, у зв'язку з 30-річчям встановлення радянської влади в Україні), орденом Червоної Зірки, медалями, в тому числі «В ознаменування 100-річчя від дня народження В. І. Леніна», «За перемогу на Німеччиною», «За визволення Праги»[2].

Примітки ред.

Література ред.