Черних Валентин Костянтинович

Валентин Костянтинович Черних (рос. Валенти́н Константи́нович Черны́х; 12 березня 1935, Псков — 6 серпня 2012, Москва) — радянський і російський сценарист, драматург, продюсер, режисер. Викладач ВДІКу. Заслужений діяч мистецтв РРФСР (1980). Лауреат Державної премії СРСР (1980).

Черних Валентин Костянтинович
Дата народження	12 березня 1935(1935-03-12)
Місце народження	Псков, РСФРР, СРСР
Дата смерті	6 серпня 2012(2012-08-06) (77 років)
Місце смерті	Москва, Росія
Поховання	Ваганьковське кладовище
Громадянство	СРСР  Росія
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії
Професія	письменник, сценарист, кінорежисер, виробник, актор, драматург, педагог, педагог, кінопродюсер
Заклад	Вищі курси сценаристів і режисерівd і Всеросійський державний інститут кінематографії
Членство	СК СРСР
Нагороди	ТЕФІ
IMDb	ID 0155990

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Черних.

Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Черних Валентин.

Біографічні відомості

Народився 12 березня 1935 р. у Пскові (Росія). Закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії (1967) та Вищі курси режисерів ТБ 0968).

Фільмографія

Сценарист

• «Тут проходить кордон» (1971, у співавт.)
• «Людина на своєму місці» (1973)
• «З веселощами й відвагою» (1973)
• «Любов земна» (1975, у співавт.)
• «Власна думка» (1977)
• «Повернення сина» (1977, у співавт.)
• «Смак хліба» (1979, у співавт.; Державна премія СРСР, 1980)
• «Москва сльозам не вірить» (1980)
• «Політ з космонавтом» (1980)
• «Лабораторія» (1980, к/м, новела з кіноальманаху «Молодість». Випуск 3-й)
• «Гарно жити не заборониш» (1982)
• «Людина, яка закрила місто» (1982, у співавт.)
• «Культпохід до театру» (1982)
• «Водій автобуса» (1983, у співавт.)
• «Дублер починає діяти» (1983, у співавт.)
• «Клініка» (1984. кіноальманах), новела «Консультант з епохи»
• «Вийти заміж за капітана» (1985)
• «Остання інспекція» (1985)
• «Команда „33“» (1987, у співавт.)
• «Хочете — кохаєте, хочете — ні...» (1987, у співавт.)
• «Любов з привілеями» (1989, у співавт.)
• «Утамуй мої печалі» (1989, у співавт.)
• «Виховання жорстокості у жінок і собак (фільм)» (1992, у співавт.)
• «Син за батька» (1995)
• «Любити по-російськи» (1995)
• «Любити по-російськи-2» (1996)
• «Любити по-російськи-3: Губернатор» (1999)
• «Свої» (2004)
• «Брежнєв» (2005, телесеріал, у співавт.) та ін.

а також українських стрічок:

• «Пробивна людина» (1978, у співавт.)
• «Ранкове шосе» (1988)
• «Смерть у кіно» (1990, у співавт.; Мосфільм і Одеська кіностудія)

Продюсер

• «Небеса обітовані» (1991, у співавт.)
• «Кіно про кіно» (2002, у співавт.)

Література

• Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.484; (рос.)
• Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.848; (рос.)
• Кинословарь. Т. З. СПб., 2001. — С.342-343. (рос.)