Черкасов Олексій Тимофійович

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Олексій Тимофійович Черкасов (нар. 20 травня (2 червня) 1915(19150602), село Потапово, Даурська волость, Єнісейська губернія — пом. 13 квітня 1973, Сімферополь, Крим) — радянський письменник-прозаїк і драматург.

Черкасов Олексій Тимофійович
Народився20 травня (2 червня) 1915(1915-06-02)
село Потапово, Даурська волость, Єнісейська губернія
Помер13 квітня 1973(1973-04-13) (57 років)
Сімферополь, Українська РСР, СРСР
ПохованняСімферопольске міське кладовище
ГромадянствоРосійська імперія
СРСР СРСР
Діяльністьпрозаїк, драматург
Alma materКрасноярський агропедагогічний інститут
Мова творівросійська
Роки активності1934—1972
Жанрповість, роман, оповідання
У шлюбі зПоліна Дмитрівна Москвітіна
НагородиОрден «Знак Пошани»
Сайт: cherkasov-moskvitina.ru

Надгробок Черкасова в Сімферополі

Життєпис

ред.

Народився 1915 року в селі Потапово Даурської волості (нині затоплена Красноярським водосховищем) Єнісейської губернії в селянській родині. Отроцтво і юність провів у дитячих будинках Мінусінська і Курагіно. Писати почав в юності — спочатку вірші, потім створив п'єсу. У 1934 році опублікував п'єсу «За життя», яку згодом поставили в Мінусинському драматичному театрі.

Серед вихованців Курагінської комуни Олексія Черкасова направили на навчання до Красноярського агропедагогічного інституту. Не закінчивши його, після двох років навчання, поїхав за комсомольським закликом у Балахтинський район, щоб проводити колективізацію. Працював агрономом у колгоспах Красноярського краю та Північного Казахстану.

У 1937 році Черкасова заарештували в Казахстані за необґрунтованим звинуваченням «як турецького шпигуна» і відправили будувати Волго-Донський канал. Винним себе він так і не визнав. Через три роки в'язниці і таборів, 1940 року, його звільнили, зняли судимість і навіть виплатили компенсацію за весь час ув'язнення. У ці роки були втрачені рукописи двох перших, незакінчених і загублених, романів Черкасова «Крижаний покрив» і «Світ, як він є»[1].

У 1942 році Черкасова знову заарештували, він відбував тюремне ув'язнення в Мінусинській, Абаканській і Красноярській в'язницях. Його збиралися розстріляти, але визнали неосудним і відправили на примусове лікування в Красноярську психіатричну лікарню. Цензор НКВС Поліна Дмитрівна Москвітіна за службовим обов'язком читала листи Олексія до матері та за ними закохалася в нього. Дівчина не побоялася прийти до психлікарні познайомитися з Олексієм Черкасовим, а незабаром і домогтися його звільнення. У 1943 році Черкасова відправили до Мінусинська, де він одружився з Москвітіною[2].

З осені 1946 року Черкасови жили в Красноярську. Перша книга повістей і оповідань Черкасова «В стороне сибирской» вийшла 1949 року в Москві у видавництві «Советский писатель». У 1969 році Олексій Черкасов переїхав із сім'єю до Сімферополя.

Помер 13 квітня 1973 року. Похований на Сімферопольському міському кладовищі Абдал.

Нагороди

ред.

Твори

ред.
  • «Крижаний покрив» (1933—1934);
  • «Ліка» (1939);
  • «Світ, як він є» (1940—1941);
  • «В сторони сибірській» (1949);
  • «День починається на Сході» (1949);
  • «Хміль» (1961);
  • «Ластівка» (1962);
  • «Шумейка» (1962);
  • «Чорна тополя» (у співавторстві з П. Москвітіною, 1969);
  • «Кінь рудий: Сказання про людей тайги» (у співавторстві з П. Москвітіною, 1972).

Пам'ять

ред.
  • У Сімферополі на будинку за адресою вулиця Самокиша, 14, де письменник жив з червня 1969 року і до своєї смерті встановлено меморіальну дошку. Відкрита 12 червня 2012 року.
  • У Красноярську на будинку, де жив письменник у 1990 році встановлено меморіальну дошку[3].
  • Коло села Таяти Красноярського краю встановлено пам'ятний камень з написом: «Земляку Олексію Черкасову, який присвятив „Сказання про людей тайги“ дивовижній природі Красноярського краю і розповів світові про те, як історично складався сильний сибірський край».

Примітки

ред.
  1. Пантелеев, И. И. (1988). А. Т. Черкасов // Литературная Сибирь : биобиблиографический словарь писателей Восточной Сибири (рос.). Иркутск: Восточно-Сибирское книжное издательство.
  2. Дом писателя на Паровозной. Вечерний Красноярск (рос.). Процитовано 27 серпня 2023.
  3. Мемориальная доска писателю А. Т. Черкасову. www.sakharov-center.ru (рос.). Процитовано 27 серпня 2023.