Червоночубик сірий

вид птахів
Червоночубик сірий
Самець сірого червоночубика
Самець сірого червоночубика
Самиця сірого червоночубика
Самиця сірого червоночубика
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Саякові (Thraupidae)
Рід: Червоночубик (Coryphospingus)
Вид: Червоночубик сірий
Coryphospingus pileatus
(Wied, 1821)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Fringilla pileata
Lanio pileatus
Посилання
Вікісховище: Coryphospingus pileatus
Віківиди: Coryphospingus pileatus
EOL: 1050319
ITIS: 559524
МСОП: 22723047
NCBI: 664758

Червоночу́бик сірий[2] (Coryphospingus pileatus) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Південній Америці.

Опис ред.

Довжина птаха становить 13 см. У самців верхня частина тіла, крила і хвіст сірі, нижня частина тіла білувата, груди і боки мають сіруватий відтінок. Навколо очей білі кільця. Тім'я чорнувате, на голові вогнисто-червоний чуб з синювато-чорним V-подібним краєм, якиє стає дибки при збудженні. У самиць верхня частина тіла коричнева, нижня частина тіла білувата, поцяткована сірими смужками. Червоно-чорний чуб на голові у них відсутній[3].

Підвиди ред.

 
Самець сірого червоночубика

Виділяють три підвиди:[4]

Поширення і екологія ред.

Сірі червоночубики мешкають в Колумбії, Венесуелі і Бразилії, спостерігалися у Французькій Гвіані. Вони живуть в сухих тропічних лісах, рідколіссях і чагарникових заростях, в саванах серрадо і в каатинзі. Зустрічаються на висоті до 1600 м над рівнем моря. Живляться переважно насінням, а також комахами та іншими безхребетними. Гніздо куполоподібне. В кладці від 3 до 5 яєць, інкубаційний період триває 13 днів.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Coryphospingus pileatus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 20 жовтня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Ridgely, Robert S.; Tudor, Guy (2009). Field Guide to the Songbirds of South America: The Passerines. University of Texas Press. с. 663. ISBN 978-0-292-71748-0.
  4. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 20 жовтня 2022.

Джерела ред.

  • Hilty, Steven L (2003). Birds of Venezuela. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-6418-5.