Аргентина — Боснія і Герцеговина
ред.
В минулому команди двічі зустрічалися у товариських матчах, востаннє 2013 року[1].
Перший гол матчу, забитий Сеадом Колашинацем у власні ворота на 3-й хвилині гри, став найшвидшим автоголом в історії чемпіонатів світу[2]. Лідер атак збірної Аргентини, чотириразовий володар Золотого м'яча Ліонель Мессі, який подвоїв перевагу південноамериканців на 65-й хвилині матчу, забив свій перший з 2006 року гол в рамках фінальних частин чемпіонатів світу, оскільки на чемпіонаті 2010 року у жодній з п'яти ігор збірної, в яких він брав участь, відзначитися йому не вдавалося.
За п'ять хвилин до завершення основного часу зустрічі нападник боснійців Ведад Ібішевич, що вийшов на заміну декількома хвилинами раніше, відквітав один м'яч та встановив остаточний рахунок зустрічі — 2:1 на користь збірної Аргентини. Оскільки збірна Боснії і Герцеговини дебютувала у фінальних частинах чемпіонату світу, то гол Ібішевича став історичним першим голом його збірної в рамках цих турнірів.
Команди раніше зустрічалися одного разу, у товариській грі 1998 року[3].
Це була тринадцята гра турніру і лише перша, в якій було зафіксовано нічию, оскільки в усіх 12 попередніх матчах турніру визначався переможець. Кількість матчів, протягом яких у фінальньній частині чемпіонату світу довелося чекати на нічию стала рекордною за всю історію чемпіонатів світу за виключенням найпершого чемпіонату світу 1930 року, в рамках якого взагалі жодної нічиєї зафіксовано не було[4].
Раніше команди зустрічалися між собою лише одного разу, у товариській грі 1977 року[5].
Мінімальну перевагу у рахунку, якої стало достатньо для гарантованого виходу збірної Аргентини до 1/8 фіналу вже після другої гри групового етапу, приніс гол Ліонеля Мессі, забитий вже у доданий арбітром час гри.
Нігерія — Боснія і Герцеговина
ред.
До гри на чемпіонаті світу 2014 збірні між собою не зустрічалися [6].
Друга поразка у матчах групового етапу позбавила новачка фінальних частин чемпіонатів світу збірну Боснії і Герцеговини шансів на вихід до раунду плей-оф.
У цій грі свої перші матчі на чемпіонатах світу провели зокрема захисник луганської «Зорі» Тоні Шунич (Боснія і Герцеговина) та півзахисник луцької «Волині» Мічел Бабатунде (Нігерія).
Три з шести попередніх зустрічей збірних Нігерії та Аргентини відбувалися в рамках чемпіонатів світу (усі на групових етапах) і завершилися перемогами аргентиців — з рахунком 2:1 на ЧС-1994, 1:0 на ЧС-2002 та знову 1:0 на ЧС-2010[7].
Боснія і Герцеговина — Іран
ред.
Усі п'ять попередніх матчів двох національних команд мали товариській статус, остання з них відбулася у 2009 році[8].