Чело Алонсо
Чоло Алонсо (ісп. Chelo Alonso; 10 квітня 1933 — 20 лютого 2019) — кубинська акторка, згодом стала зніматися в італійському кіно, і в кінцевому підсумку в 1960-ті роки стала секс-символом у США, де була добре відома за ролями фатальних жінок, а також завдяки виконанню чуттєвих танцювальних номерів.
Чело Алонсо | ||||
---|---|---|---|---|
ісп. Chelo Alonso | ||||
Ім'я при народженні | ісп. Isabel Apolonia García Hernández | |||
Народилася | 10 квітня 1933[1][2][3] Камагуей, Куба | |||
Померла | 20 лютого 2019[4][3] (85 років) Ментана, Рим-Столиця, Лаціо, Італія | |||
Громадянство | Куба | |||
Діяльність | кіноакторка, акторка | |||
Роки діяльності | 1959 — 1968 | |||
IMDb | nm0022154 | |||
| ||||
Чело Алонсо у Вікісховищі | ||||
Біографія
ред.Чоло Алонсо (уроджена Ізабелла Гарсія) народилася в місті Камагуей, на Кубі, від батька-кубинця і матері-мексиканки. Домоглася визнання на батьківщині завдяки танцювальним здібностям, ставши сенсацією Кубинського Національного театру в Гавані.
Незабаром після цього заявила про себе як про новий екзотичний танцювальний талант у Фолі-Бержер в Парижі. Її швидко охрестили «нової Жозефіною Бейкер», яка також виступала і прославилася в Фолі. Її також називали «Кубинської водневою бомбою». У танці вона змішувала афро-кубинські ритми своєї батьківщини з прийомами стриптизу.
Як кіноакторка Алонсо вперше була помічена на міжнародному рівні після появи у фільмі 1959 року Знак гладіатора, де її партнерами по знімальному майданчику були Аніта Екберг і Жорж Маршаль. Завдяки епізоду з еротичним танцювальним номером, її фото і ім'я на кіноафішах виявилися самими помітними, на превеликий жаль Екберг.
В більшості своїй, картини з участю Алонсо — це пригодницькі фільми в стилі Геркулеса зі Стівом Рівзом. Цей фільм викликав цілу хвилю наслідувань, для яких потрібен екзотичний талант, і темна краса Алонсо припала як не можна до речі; вона навіть знялася з самим Стівом Рівзом в пеплумі Голіаф і Варвари (1959) і в костюмній пригодницькій стрічці Пірат Морган (1960). Роль у Ґоліяте і Варварів принесла Алонсо премію в номінації «Акторка — відкриття в італійському кінематографі».
Після фільму Пустельна війна (1962) Алонсо на час залишила кінематограф і переключилася на телебачення. Наступною її роллю на «великому екрані» стало, ніби іронічна, коротка і безсловесна поява в спагеті-вестерні Сержіо Леоне Хороший, поганий, злий. І за іронією ж саме ця роль стала найвідомішою в світі.
У 1961 році Алонсо вийшла заміж за Альдо Помілью, менеджера з виробництва і продюсера багатьох фільмів з її участю. Від нього народила одного сина, Альдіно Помілью.
Після смерті чоловіка Алонсо переїхала в місто Сієна в Тоскані, Італія. Вона залишила кіно і зайнялася племінним розведенням кішок, а також тримає чотиризірковий готель.
Фільмографія
ред.Year | Title | Role |
---|---|---|
1959 | Guardatele ma non toccatele | Пепіта Гарсія |
Nel Segno di Roma (Sign of the Gladiator) | Еріка | |
Tunis Top Secret | Шахерезада/Сорайя | |
Il terrore dei barbari (Goliath and the Barbarians) | Ланда | |
La scimitarra del Saraceno (The Pirate and the Slave Girl) | Принцеса Міріам | |
I Reali di Francia (Attack of the Moors) | Сулейма | |
1960 | Il terrore della maschera rossa (Terror of the Red Mask) | Каріма |
La strada dei giganti (Road of the Giants) | Стелла фон Крюгер | |
La regina dei tartari (The Huns) | Таня, королева Тартару | |
Пірат Морган (Morgan, the Pirate) | Консепсьйон | |
Maciste nella Valle dei Re[it] (Son of Samson) | Королева Смедес | |
Le signore | Розарію | |
Gastone[it] | Карменсита | |
1961 | Maciste nella terra dei ciclopi (Atlas Against the Cyclops) | Капис |
La ragazza sotto il lenzuolo[it] (Girl Under the Sheet) | Марія Селесте Кортез Арагонська | |
1962 | Quattro notti con Alba (Desert War) | Альба Петті |
1966 | Хороший, поганий, злий (The Good, the Bad and the Ugly) | Дружина Стівенса |
1968 | Corri uomo corri (Run, Man, Run) | Долорес |
1969 | La notte dei serpenti[de] (Night of the Serpent / Nest of Vipers) | Долорес |
Примітки
ред.- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #1019340878 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Filmportal.de — 2005.
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Addio a Chelo Alonso
Посилання
ред.- [1] [Архівовано 20 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- [2]
- [3] [Архівовано 21 лютого 2019 у Wayback Machine.]